Вплив різних схем індукції поліовуляції гонадотропними препаратами на окремі показники енергетичного обміну в досліджуваних тканинах. Поліовуляція за допомогою скорочених схем, які дають можливість отримати більшу кількість трансферабельних ембріонів.
За умов зниження поголівя великої рогатої худоби, яке спостерігається за останні десятиріччя, вирішального значення набуває підвищення здатності тварин до репродукції. Застосування нових гормональних препаратів і сучасних технологій дає можливість штучно викликати фізіологічну суперовуляцію та шляхом трансплантації отримати від генетично цінних тварин більшу кількість нащадків, порівняно з традиційними методами, і забезпечити створення високопродуктивних стад (Смолянінов Б.В., 1988; Завертяєв Б.П., 1989; Ернст Л.К., Прокофьєв М.І., 1995; Мадісон В.В., 1998; Безуглий М.Д., 2002; Буркат В.П., Влізло В.В., та ін., 2004). НДІ фізіології і біохімії с.-г. тварин (далі читати як Інститут біології тварин УААН) і виконувалась у межах таких завдань: „Удосконалити методи викликання суперовуляції у великої рогатої худоби” (№ держреєстрації ГР01880073896), 1986-1990 р.; „Вивчити шляхи підвищення рівня фолікулогенезу, оогенезу і приживлення ембріонів та вдосконалити метод індукції поліовуляції у телиць і корів донорів” (№ держреєстрації UA 01002231Р, 1990-1995 р), автор вивчав вплив поліовуляції, викликаної гонадотропінами, на рівень енергетичних процесів в мітохондріях тканин та вміст аскорбінової кислоти в тканинах що досліджувалися. Мета і завдання дослідження: встановити рівень енергетичних процесів у мітохондріях, виділених із тканин, окремих вісцеральних органів статевозрілих телиць і корів за умов різних схем викликання поліовуляції гонадотропними препаратами. Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:-дослідити вплив окремих гонадотропних препаратів на окисне фосфорилювання та активність ферментів термінального ланцюга в мітохондріях клітин репродуктивних органів, печінки, серцевого мяза та надниркових залоз;Морфометричні дослідження яєчників і матки проводили відразу після забою (на 7-у добу після осіменіння), фізіолого-біохімічні дослідження проводились в лабораторії біологічно активних речовин та генної інженерії Інституту біології тварин УААН. Вивчали вплив фолікулостимулюючого гормону „фолікотропіну” (Чехія) та комплексного гормонально-вітамінного препарату „Поліфолу” - ліпосомальна емульсія, яка містить суперовулюючі дози „фолікотропіну” та вітаміни А, D3, Е, на інтенсивність ОФ в тканинах матки, печінки, серця і наднирників, статевозрілих телиць. Другий дослід проводився на 3 групах 16-18-місячних телиць-аналогів, по 5 тварин у групі. Вивчали вплив різних схем індукції поліовуляції, на тлі попереднього введення синтетичного аналога простагландину F2a - естрофану, та введення до раціону телиць 3-ї дослідної групи преміксу „Мікромаг” (PULMIX), що містить мікроелементи (мідь, марганець, кобальт, селен, молібден, йод та магній), на енергетичні процеси в мітохондріях клітин тканин, що досліджувалися, вміст аскорбінової кислоти (АК) у цих тканинах, а також рівень поліовуляції. У четвертому досліді вивчали вплив різних схем індукції поліовуляції комплексним гормонально-вітамінним препаратом „Поліфол” на енергетичні процеси, вміст аскорбінової кислоти в тканинах та ефективність поліовуляції.У результаті полярографічного дослідження ОФ було встановлено, що введення фолікотропіну сприяло збільшенню поглинання О2 мітохондріями матки телиць 1-ї групи і зниженню його у телиць 2-ї і 3-ї групи, які отримували препарат у формі ліпосомальної емульсії (табл. Після першого додавання ADP у телиць 1-ї групи швидкість поглинання О2 була високою як в позиції V3, так і V4 , однак це не призвело до збільшення величини ДК в порівнянні з іншими групами: 1,93±0,08 проти 2,23±0,05 та 1,91±0,14 відповідно. У телиць 2-ї групи інтенсивність ОФ була значно нижчою, ніж в 1-ї, але зниження її у позиції V4 призвело до вірогідного збільшення показника ДК в порівнянні з тваринами інших груп і становило 2,23±0,05 (P< 0,05) проти 1,93±0,08 і 1,91±0,14. Активність енергетичних процесів у телиць 3-ї групи, як після першого, так і після повторного додавання ADP була дещо вищою, ніж у телиць 2-ї групи, проте ДК був нижчим і знаходився приблизно на одному рівні з таким показником, як у 1-й групі. NADH-оксидазна активність у телиць 1-ї групи з високим ступенем вірогідності (P<0,001) перевищувала відповідний показник у телиць 2-ї та 3-ї груп і становила 137,32±2,36 проти 54,57±1,60 і 71,17±3,68 мкатом O на 1 мг білка за 1 хв. відповідно, а у телиць 3-ї групи була вірогідно вищою (P<0,01) за відповідну активність у телиць 2-ї групи.Обґрунтовано і запропоновано можливість викликання поліовуляції за допомогою скорочених схем інєкцій комплексних гонадотропних препаратів, які уможливлюють отримання більшої кількості якісних ембріонів на одного донора в порівнянні з існуючими на теперішній час методами. Введення „Поліфолу” у формі ліпосомальної емульсії для викликання суперовуляції у статевозрілих телиць забезпечує подібний до застосування FSH, за класичною схемою, вплив на рівень поліовуляції та окисне фосфорилювання в організмі тварин. „Поліфол” на тлі додаткового згодовування протягом двох місяців преміксу „Мікромаг” меншою мірою а
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы