Охорона та використання пам’яток історії та культури в Автономній Республіці Крим (1991-2006 роки) - Автореферат

Важлива роль у розбудові незалежної України, відродженні духовності, історичної памяті народу належить національній культурній спадщині та її складової - памяткам історії та культури. На необхідності активізації роботи зі збереження та популяризації національного культурного надбання, наголошує Указ Президента України "Про додаткові заходи з підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання "Звід памяток історії та культури України" від 28.XI.2007 р. Але навіть у таких складних умовах суспільство постійно зверталося до питань збереження культурної спадщини. Рішенням Верховної Ради Криму в 1993 р. було створено Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини (далі - РКОКС), який став провідною установою у сфері охорони культурної спадщини на території Кримського півострова. Хронологічні межі дослідження визначаються, з одного боку, проголошенням незалежності України (1991 р.), коли склалися умови для відродження історико-краєзнавчих студій, активізувалася діяльність музеїв, заповідників та памяткоохоронних осередків, зявилися можливості щодо всебічного й обєктивного вивчення обєктів культурної спадщини на території Кримського півострова; з іншого - 2006 р.Використання історичного та логічного методів дозволило поетапно простежити взаємозалежність історичних реалій і конкретних результатів у сфері охорони культурної спадщини АРК. Реконструкція "вигляду" сучасного кримського памяткоохоронного руху здійснювалася через багатогранне дослідження історіографічного процесу в конкретному регіоні: вивчення дослідницької проблематики, джерельної бази; дослідження діяльності різноманітних установ у сфері охорони памяток; аналіз "політики памяткознавства" з боку владних інстанцій щодо обєктів культурної спадщини, розгляд полеміки у суспільстві щодо спрямованості наукового пошуку, форм збереження памяток. Заремби, в яких проаналізовано основні етапи охорони памяток в Україні, їх особливості й проблеми, внесок у вивчення памяток наукових і громадських організацій. Одним із найбільш інформативних видів опублікованих документів є нормативно-правові акти, які регулюють діяльність у сфері охорони культурної спадщини. Вони відображають діяльність центральних (закони України, постанови ВР України, укази Президента України, постанови КМ України, накази та розпорядження міністерств і держкомітетів), а також місцевих органів державної влади, зокрема, в АРК (постанови ВР АРК, постанови РМ АРК).ВР АРК і РМ АРК було прийнято 19 постанов, згідно з якими обєкти отримували статус памяток історії та культури. До 2000 р. в Україні діяв Закон УРСР "Про охорону і використання памяток історії та культури", який був скасований Законом України "Про охорону культурної спадщини". Нині статті цього документу доповнюють і розкривають Закони України "Про охорону археологічної спадщини", декілька десятків постанов ВР України, КМ України, укази Президента України. Органами влади АРК у сфері охорони памяток впродовж 1991-2006 років було прийнято більше 50 нормативно-правових актів, серед яких можна виділити Закон Республіки Крим "Про охорону і використання памяток історії та культури", що діяв у 1993-1998 роках. Протягом останнього часу сформувався новий комплексний підхід до охорони обєктів культурної спадщини, заснований на принципі збереження обєкту в контексті містобудівного та ландшафтного середовища, що склалося.

Основний зміст дисертації

заповідник археологічний памяткоохоронний

1. Станом на 2008 рік у АРК під охороною держави знаходяться 4095 памяток національного та місцевого значення. З урахуванням внутрішньокомплексних обєктів число памяток зростає до 8693, з них за видами: памятки історії - 1279 (2582); памятки археології - 2037 (5190); памятки монументального мистецтва - 260 (260); памяток архітектури та містобудування - 519 (661). Статус памяток національного значення мають 118 обєктів (без урахування внутрішньокомплексних). Порівняно з 1991 р. кількість облікованих памяток у АРК зросла майже на тисячу обєктів.

2. Одним із основних напрямів роботи у сфері охорони культурної спадщини в АРК є виявлення та взяття на державний облік обєктів культурної спадщини України. Впродовж 90-х років XX ст. ВР АРК і РМ АРК було прийнято 19 постанов, згідно з якими обєкти отримували статус памяток історії та культури. Важливим кроком стало видання в 1995 р. "Державного реєстру нерухомих памяток історії та культури АРК".

3. Інструментарієм сучасної памятокохороннної справи в Україні є нормативно-правова база. До 2000 р. в Україні діяв Закон УРСР "Про охорону і використання памяток історії та культури", який був скасований Законом України "Про охорону культурної спадщини". Нині статті цього документу доповнюють і розкривають Закони України "Про охорону археологічної спадщини", декілька десятків постанов ВР України, КМ України, укази Президента України. Органами влади АРК у сфері охорони памяток впродовж 1991-2006 років було прийнято більше 50 нормативно-правових актів, серед яких можна виділити Закон Республіки Крим "Про охорону і використання памяток історії та культури", що діяв у 1993-1998 роках. Одночасно, правова база України в памяткоохоронній сфері, попри численність нормативних актів, далека від досконалості. Ключовою є проблема реалізації багатьох правових норм.

4. У АРК регулярно проводяться заходи щодо збереження памяток археології, які руйнуються як внаслідок природної дії (вивітрювання, абразія морського берегу), так і під впливом антропогенного чинника. Пограбування памяток археології завдають культурній спадщині найбільшого збитку. В Бахчисарайському, Ленінському, Сімферопольському районах цей процес нині досяг практично промислового масштабу. Причиною тому, передусім, є підвищення попиту на предмети антикваріату. Виявлені в ході археологічних досліджень архітектурні комплекси вимагають здійснення консерваційних робіт, а в перспективі - музеєфікації. Відтак, актуальною є ідея створення так званих музеїв просто неба на базі певних памяток археології, а також археологічних парків. Зараз розробляється проект створення першого такого парку на основі античного городища Тірітака в Керчі.

5. Щорічно в АРК здійснюються ремонтно-реставраційні роботи щодо памяток архітектури та історії. Відновлені десятки памяток, повязаних із подіями Кримської війни 1853-1856 років, зокрема, впорядковано військовий цвинтар у Сімферополі. Відреставрований середньовічний монастир Сурб-Хач поблизу Старого Криму, після пожежі відремонтовані фасади та внутрішні приміщення будівлі колишнього губернського суду в Сімферополі. Регулярно здійснюється впорядкування памятників Другої світової війни. Протягом останнього часу сформувався новий комплексний підхід до охорони обєктів культурної спадщини, заснований на принципі збереження обєкту в контексті містобудівного та ландшафтного середовища, що склалося. Результатом такого підходу стало затвердження історичних ареалів Ялти та Євпаторії. Водночас, гострою залишається проблема несанкціонованого ремонту й перебудування памяток, а також будівельних робіт у їх охоронних зонах. Це приводить до спотворення зовнішнього вигляду обєктів культурної спадщини, позбавляє їх автентичності.

6. Останнім часом сформувалася система державних органів, що здійснюють охорону обєктів культурної спадщини. В АРК спеціально вповноваженим органом у цій сфері є РКОКС, створений у 1993 р. Цією установою практично щорічно фінансуються охоронні археологічні дослідження Усть-Альмінського некрополя античного часу, середньовічних могильників Нейзац, охоронних археологічних досліджень поблизу с. Лучисте, в районі городища Мангуп-Кале. Організовуються ремонтно-реставраційні роботи: колишньої садиби Функа в Судаку, будівлі колишньої казенної жіночої гімназії в Сімферополі, караїмських кенас у Євпаторії.

7. Памяткоохоронні заходи в АРК здійснюють також спеціалізовані установи. Останні кілька років засвідчили в цьому напрямі помітну роль Кримського відділення Центру памяткознавства НАН України і УТОПІК, Наукового центру історико-краєзнавчих досліджень і Зводу памяток України в АРК, КРО УТОПІК. В розробці проектів ремонтно-реставраційних робіт і їх реалізації, складанні облікової й технічної документації щодо памяток безпосередню участь беруть науково-проектні організації. Провідні позиції у сфері охорони археологічної спадщини належать КФІА НАН України та КВІС НАН України. Значною є памяткоохоронна діяльність ДКП "Пілігрим" в Алушті, добродійних фондів.

8. У АРК функціонують 5 історико-культурних заповідників, які знаходяться в підпорядкуванні Міністерства культури АРК, а також відділ "Музей "Судацька фортеця"" Національного заповідника "Софія Київська". Ними здійснюються ремонтно-реставраційні роботи, організуються охоронні археологічні дослідження. Типовими проблемами роботи заповідників у АРК є відсутність чіткої державної програми розвитку заповідників, незавершений процес закріплення за заповідниками земельних ділянок, на яких розташовані обєкти культурної спадщини; щодо багатьох памяток відсутні охоронні договори.

Аналіз стану охорони памяток у АРК впродовж 1991-2006 років дозволяє запропонувати певні заходи, здійснення яких може суттєво поліпшити ситуацію. Особливу увагу слід приділити розробці облікової документації памяток, яка стане підґрунтям щодо занесення обєктів культурної спадщини до "Державного реєстру нерухомих памяток України". Необхідно здійснити ревізію нормативно-правової бази України, скасувавши наявні в ній суперечності. Нині єдиним реальним стримуючим фактором щодо пограбування некрополів і поселень в АРК є проведення планових і охоронних археологічних досліджень. Потрібно активізувати роботу з визначення земель історико-культурного призначення, до яких мають бути віднесені території, на яких розташовані памятки. У населених пунктах, які внесені до "Списку історичних населених місць України", необхідно розробити історико-архітектурні опорні плани, з визначеними охоронними зонами, на основі яких мають бути затверджені історичні ареали. Створення відповідних структурних одиниць - відділів із охорони обєктів культурної спадщини - у штатному розпису органів місцевого самоврядування або районних державних адміністрацій дозволить сформувати завершену вертикаль влади в памяткоохоронній галузі. Історико-культурним заповідникам необхідно звернути увагу на розробку облікової документації щодо памяток, які знаходяться на їхньому балансі. Враховуючи унікальність памяток, доцільно надати статус національних Керченському історико-культурному й Алупкінському палацово-парковому заповідникам.

Увага суспільства до збереження історичних цінностей підкреслює необхідність сучасних памяткознавчих досліджень. Виконання стратегічних напрямів роботи у сфері охорони культурної спадщини дозволить народові України пишатися станом памяток минулого.

у фахових виданнях: 1. Манаев А.Ю. Современная законодательная база Украины в сфере охраны памятников археологии: Достижения и противоречия (на примере Автономной Республики Крым) / А.Ю. Манаев // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского.- 2005.- Т. 18 (57), №1.- С. 119-129.

2. Манаєв О.Ю. Охорона памяток археології в Автономній Республіці Крим: Проблеми і шляхи вирішення (1991-2004 рр.) / О.Ю. Манаєв // Праці Центру памяткознавства / НАН України і УТОПІК.- 2005.- Вип. 7.- С. 13-26.

3. Манаєв О.Ю. Охорона культурної спадщини в контексті проблем земельної реформи в Україні (на прикладі Автономної Республіки Крим) / О.Ю. Манаєв // Український селянин: Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького.- Черкаси, 2006.- Вип. 10.- С. 372-374.

4. Манаєв О.Ю. Памятки середньовічного "печерного міста" Мангуп-Кале в Криму: проблеми збереження / О.Ю. Манаєв // Праці Центру памяткознавства / НАН України і УТОПІК.- 2006.- Вип. 9.- С. 33-45.

5. Манаєв О.Ю. Сучасні проблеми державного регулювання охорони культурної спадщини: на прикладі АР Крим / О.Ю. Манаєв // Праці Центру памяткознавства / НАН України і УТОПІК.- К., 2007.- Вип. 12.- С. 5-34.

6. Манаев А.Ю. Современные проблемы охраны памятников Крыма в контексте деятельности Бахчисарайского государственного историко-культурного заповедника / А.Ю. Манаев // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии / Крымское отд. Ин-та востоковедения им. А.Е. Крымского НАН Украины.- Симферополь, 2007.- Вып. 13.- С. 679-689.

7. Манаев А.Ю. Керченский государственный историко-культурный заповедник: Современные проблемы охраны культурного наследия / А.Ю. Манаев // Боспорские исследования / Крымское отд. Ин-та востоковедения им. А.Е. Крымского НАН Украины.- Симферополь; Керчь, 2007.- Вып. 17.- С. 170-187.

Публікації, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження: 8. Манаев А.Ю. Византийское раннесредневековое оборонительное зодчество в Крыму: проблемы изучения и сохранности / А.Ю. Манаев // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. праць.- К., 2005.- Вип. 2.- С. 114-131.

9. Манаев А.Ю. Проблемы государственного учета объектов культурного наследия в Автономной Республике Крым (1991 - 2005 гг.) / А.Ю. Манаев // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. праць.- К., 2006.- Вип. 3, ч. 2.- С. 95-102.

10. Манаев А.Ю. Грабительские археологические раскопки как одна из проблем охраны культурного наследия / А.Ю. Манаев // Историческое наследие Крыма.- 2006.- № 14.- С. 5-8.

11. Манаев А.Ю. Республиканский историко-археологический заповедник "Калос Лимен": 10 лет работы в сфере охраны культурного наследия / А.Ю. Манаев // Историческое наследие Крыма.- 2006.- № 16.- С. 3-6.

12. Манаев А.Ю. Проблемы охраны памятников в контексте нормативных актов органов власти АР Крым (1991 - 2005 гг.) / А.Ю. Манаев // Праці Науково-дослідного інституту памяткоохоронних досліджень.- К., 2006.- Вип. 2.- С. 126-138.

13. Манаев А.Ю. Охрана исторической застройки и культурных ландшафтов в Автономной Республике Крым: к проблеме разработки исторических ареалов населенных мест / А.Ю. Манаев // Наследие и современность / Российский НИИ культурного и природного наследия им. Д.С. Лихачева.- М., 2007.- Вып. 15.- С. 102-113.

14. Манаев А.Ю. Современные подходы к охране исторической застройки и культурных ландшафтов в АР Крым / А.Ю. Манаев // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. праць.- К., 2007.- Вип. 4.- С. 81-90.

15. Манаев А.Ю. Республиканскому комитету Автономной Республики Крым по охране культурного наследия - 15 лет / А.Ю. Манаев // Историческое наследие Крыма.- 2008.- № 21.- С. 5-12.

16. Манаев А.Ю. Современные проблемы охраны культурного наследия в Судакском регионе / А.Ю. Манаев // Сугдейский сборник / Нац. заповідник "Софія Київська".- К.; Судак, 2008.- Вып. 3.- С. 597-605.

17. Манаєв О.Ю. Сучасні проблеми охорони памяток мусульманської архітектури в Криму / О.Ю. Манаєв // Нові дослідження памяток Козацької доби в Україні: Зб. наук. ст.- К., 2006.- Вип. 15.- С. 109-112.

18. Манаєв О.Ю. Основні напрямки роботи з охорони культурної спадщини в Автономній Республіці Крим на сучасному етапі / О.Ю. Манаєв // Україна соборна: Зб. наук. ст. / Ін-т історії України НАН України.- К., 2006.- Вип. 4.- С. 225-229.

19. Манаев А.Ю. Современные проблемы охраны памятников в контексте деятельности историко-культурных заповедников АР Крым / А.Ю. Манаев // Гуржиївські історичні читання / Ін-т історії України НАН України.- Черкаси, 2007.- С. 116-119.

20. Манаев А.Ю. Музеефикация и консервация объектов культурного наследия в современной законодательной базе Украины / А.Ю. Манаев // Античный город: Проблемы сохранения архитектурно-археологических комплексов / Ин-т археологии НАН Украины.- Керчь, 2007.- С. 28-31.

21. Манаев А.Ю. Формирование системы управления охраной памятников в АР Крым / А.Ю. Манаев // Перші Зарембівські читання: Мат-ли Перших Всеукраїнських наукових читань, присвячених 60-річчю від дня народження українського історика та памяткознавця С.З. Заремби: Зб. ст. / Центр памяткознавства НАН України і УТОПІК.- К., 2007.- С. 124-132.

Размещено на .ru