Аналіз значення знання з основ охорони праці для формування майбутніх фахівців харчової промисловості. Класифікація НШВФ в повсякденних умовах виробництва. Безпека життєдіяльності працівників в технічних умовах та причини виробничого травматизму.
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра безпеки життєдіяльності КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з курсу «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ» для студентів усіх професійних напрямів підготовки денної та заочної форм навчання Конспект лекцій з курсу «Основи охорони праці» для студентів усіх професійних напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Укл. О.А.Дисципліна "Основи охорони праці" займає особливе положення у формуванні майбутніх фахівців харчової промисловості. Вперше ця дисципліна була впроваджена у Московському інституті залізничного транспорту у 1929 р. 3 1966 р. у вищих навчальних закладах технічного профілю почали створюватися кафедри охорони праці, а дисципліна "Основи охорони праці" була офіційно впроваджена у навчальні програми всіх інженерних спеціальностей. В Одеській національній академії харчових технологій (ОНАХТ) дисципліна "Основи охорони праці" (ООП) почала викладатися з 1936 р. на кафедрі технологічного обладнання зернових виробництв. З квітня 1992 р. дисципліна "Основи охорони праці" викладається на кафедрі безпеки життєдіяльності (БЖД), яка була створена на базі кафедри "Охорона праці" і циклу дисципліни з цивільної оборони.
Список литературы
Основна
1. Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документ- тів): У 4 т. - К.: Держнаглядохоронпраці, Основа, 1995. - 450 с.
2. Система стандартов безопасности труда.-М.: Изд-во стандартов, 1989. - 52 с.
3. Правила устройства электроустановок (ПУЭ).- М.: Энер-гоиздат, 1998. - 640 с.
4. Балтук В.А. та ін. Охорона праці у галузі. - К.: Знання, 2006. - 551 с.
5. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. - К.: Каравелла, 2004. - 400 с.
6. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. - К.: Каравелла, 2008. - 384 с.
Додаткова
7. Купчик М.П., Гандзюк П.П. Основи охорони праці. К.: Основа. 2000. - 416 с.
8. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу “Основи охорони праці” для бакалаврів денної та заочної форми навчання / Укл. О.А. Нетребський, І. А. Дюдіна, Н.О. Коваленко - Одеса: ОНАХТ, 2008. - 35с.
8
9. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1985. - 320 с.
10. Сегеда Д.Г., Дашевский В.Й. Охрана труда в пищевой промышленности. М.:Легкая и пищевая промышленность. 1983. - 344 с.
11. Никитин В.С., Бурашников Ю.М. Охрана труда на предприятиях пищевой промышленности. М.: Агропромиздат, 1991. - 350 с. 12. Беляев В.В. Охрана труда на предприятиях мясной и молочной промышленности. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 288 с.
Предмет курсу - "Захист здоровя людини на виробництві"
Мета курсу: Оволодіти системою знань з основ ОП та виробити уміння і навички управління ОП на виробництві, спрямовані на: - поліпшення умов праці;
- підвищення її продуктивності;
- запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям.
Завдання курсу: 9
Розвиток творчої активності, ініціативи та здатності приймати самостійно рішення з питань безпеки праці, як при нормальному режимі роботи виробництва, так і в його аварійних та критичних ситуаціях.
Девіз курсу ООП: Якби Ви вчились так, Як треба, То й мудрість би Була своя.
Т.Г. Шевченко
Памятка вивчаючим ООП
Незнання математики, фізики, хімії, технології тощо приведе в гіршому випадку до звільнення з роботи.
Незнання охорони праці може привести до кримінальної справи.
Системний підхід в охороні праці
Охорона праці відноситься до достатньо складної і багатомірної галузі знань, яка нараховує більше 10 тис. документів нормативно-правового характеру. Тому при її вивченні треба використовувати системний підхід. Він передбачає взаємодію людини, машини і середовища.
10
Техногенні тастрофи ка-
Захворювання
Травми
Смертельний наслідок
Аварії
Людина Машина Середовище
Небажані наслідки
Аналіз причин небажаних наслідків
Розробка заходів і засобів щодо усунення несприятливих виробничих факторів
Створення безпечних умов праці
Методологічна основа дисципліни “Основа охорони праці”. Аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, виникнення можливих ава-рійнихситуацій.
11
На основі такого аналізу розробляються технічні і організаційні заходи для запобігання дії цих факторів на працюючих.
12
ТЕМА 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
ЛЕКЦІЯ 1. ОХОРОНА ПРАЦІ ЯК ДИНАМІЧНА СИСТЕМА
ОБЄКТИВНИХ ЗНАНЬ ПРО БЕЗПЕЧНІ МЕТОДИ ПРАЦІ
План лекції
1. Історичні аспекти розвитку охорони праці як науки.
2. Основні поняття в охороні праці, терміни і визначення.
3. Звязок охорони праці з іншими дисциплінами.
4. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори (НШВФ), їх класифікація.
5. Соціальні та економічні аспекти охорони праці.
Питання для самостійної роботи
1. Фізіолого-психологічні особливості праці. 2. Адаптація у трудовому процесі.
3. Показники важкості та напруженості трудового процесу.
1. Історичні аспекти розвитку охорони праці як науки
13
Історія розвитку людства із стародавніх часів визначена увагою до умов діяльності людині, у тому числі і охорони її здоровя.
Деякі приклади розвитку науки про охорону праці у хронологічномупорядку.
Гіппократ - вперше почав вивчати умови праці людини.
(460 - 370 рр. до Р.Х.)
Аристотель
(384 - 322 рр. до Р.Х.) - здійснив реформу античної медицини і показав її звязок з умовами діяльності людини.
Парацельс зпечні фактори, (1493 -1544 рр.), вою. відомий лікар епохи
Відродження.
- вперше вивчав шкідливі та небе- що повязані з гірничою спра-
14
"Все є отрута і все є ліки, і тільки одна доза (поняття концентрації) робить речовину отрутою або ліками".
Агрікола Георгій лення та вибуху (1494 - 1555 рр.)
Ломоносов М.В. нтиляції шахт; (1711 - 1764 рр.), використанні драбин великий російський вчений чого одягу (як індиві- основания металлур-
Нікітін А.М. дження професійних
(1793 - 1858 рр.)
Парацельс - вперше описав випадок виді- рудничного газу.
- розробив теорію природної ве-
- дав рекомендації з безпеки при і сходин;
- пропонував використання робо- дуального засобу захисту); - розробив блискавковідвід;
- у 1742 р. видав книгу "Первые
гии или рудных дел".
- вперше описав заходи попере- захворювань та аварій;
15
- у 1847 р. видав книгу "Хвороби робітників із зазначенням попереджувальних заходів".
trialчов В.Л. нологічних процесів (1845 -1913 рр.), ректор Київського товариства зробив до-
- вперше провів дослідження тех- у машинобудуванні;
- у 1882 р. на зїзді Технічного
політехнічного інституту при поводженні з
Ерисман Ф.Ф. гігієну праці - "Курс
(1842 - 1915 рр.), повідь "Про заходи запобігання машинами і приводами".
- надрукував першу книгу про гігієни" у 1887 р.;
професор Московського - видав 19 томів матеріалів з дослідження фабрик і університету заводів Московської губернії (це були перші роботи з гігієни праці).
Сєченов І.М. - у 1901 р. розробив фізіологічні критерії, за якими
(1829 - 1905 рр.), бочого часу. Вони академік Російської перішній час. академії наук
16 установлюється тривалість роне втратили актуальність і в те-
Жуковський М.Є. - розробив теорію розрахунку вентиляційних (1847 - 1921 рр.)., академік Російської академії наук
Скочинський А.А. пожеж та вибухів у (1874 - 1960 рр.), академік Російської академії наук
Зелінський М.Д. ву конструкцію
(1861 - 1953 рр.), академік Російської академії наук систем.
- вперше проводив дослідження вугільних шахтах.
- у 1915 р. розробив принципо- протигазу.
Семенов М.М. вибухів та горіння.
(1896 - 1986 рр.), академік Російської академії наук
Патон Б.О. сійної небезпеки.
17
- розробив теоретичні основи
- розробив ідентифікацію профе-
(р. 1918 - рр.), академік Української академії наук
Значний внесок у розвиток охорони праці як науки був зроблений рядом сучасних вчених - це С.В. Бєлов, В.В. Бєляєв, Ю.М. Бурашников, Я.Я. Васильєв, М.П. Гандзюк, Г.Г. Гогіташвілі, В.І. Дашевський, Г.Ф. Денисенко, Є.П.Желібо, В.Ц. Жидецький, Б.А. Князевський, М.П. Купчик, В.М. Лапін, А.С. Максимов, В.С. Нікітін, Д.Г. Сегеда, Л.І. Семенов, Д.А. Скверчак, М.О. Халімовський, А.С. Юдін та інші.
Таким чином, можна констатувати, що відомі вчені стояли біля витоків розвитку науки з охорони праці і розглядали її як необхідний чинник виробничої діяльності людини.
18
2. Основні поняття в охороні праці, терміни та визначення згідно
ДСТУ 2293 - 99
Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоровя і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Виробнича санітарія - система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.
Гігієна праці - галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоровя працівників в умовах виробництва, і на цій основі обґрунтовує профілактику несприятливого впливу умов праці, заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоровя працівників.
Небезпечний (виробничий) чинник - це такий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння, різкого погіршення здоров’я або до смерті.
Шкідливий (виробничий) чинник - це такий чинник, вплив якого за певних умов може привести до захво-
19 рювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоровя нащадків.
Примітка. Залежно від кількісної характеристики (рівня, концентрації тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним.
Безпека - стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
Рівень безпеки - оцінка безпеки посиланням на прийнятний ризик.
Промислова безпека - безпека від аварій на виробничих обєктах і наслідків цих аварій.
Небезпека - потенційне джерело шкоди.
Безпечні умови праці; безпека праці - стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунено, або вплив шкідливих чинників не перевищує гранично допустимих значень.
3. Звязок ООП з іншими дисциплінами
Основи охорони праці як прикладна нормативна дисципліна представляє собою комплексну систему питань правового та організаційного характеру, фізіології та психології праці, виробничої санітарії та гігієни праці, безпеки технологічних процесів та технологічного устаткування, пожежної безпеки виробництв. Як обширна учбова дисци-
20 пліна ООП базується на теоретичних положеннях і висновках сучасних наук, а саме: природничих та їх вивідних технічних, суспільних і наук про мислення. Тому звязок дисципліни ООП з іншими дисциплінами можна навести у вигляді структурної схеми, наведеної на рис. 1.1.
Основи охорони праці
Базові дисципліни
Медичні
Гігієна Санітарія Фізіологія Психологія Інші
Безпека життєдіяльності
Соціально-правові та економічні
Трудове право Соціологія Економіка Організація виробництва Інші
Ергономіка
Загально-освітні
Математика Фізика Хімія Інші
Технічна естетика
Загально-технічні
Електротехніка Технологія Устаткування
Інженерна психологія
21
Рис. 1.1 - Структурна схема звязку дисципліни "Основи охорони праці" з іншими дисциплінами.
4. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШВФ), їхкласифікація
Згідно ГОСТ 12.0.002 - 80 ССБТ умови праці визначаються сукупністю факторів виробничого середовища, які впливають на здоровя і працездатність людини у процесі праці. Умовно ці чинники підрозділяються на небезпечні і шкідливі. Визначення цих факторів було наведено у другому питанні лекції. Відповідно до ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация». Вони діляться на чотири групи: - фізичні; - хімічні;
- біологічні;
- психофізіологічні.
В основу цієї класифікації покладена природа їх дії на людину. Розглянемо фактори в тій послідовності, у якій вони наведені.
22
До фізичних факторів відносяться: підвищена швидкість руху повітря; підвищена або понижена вологість; підвищений або понижений атмосферний тиск; недостатня освітленість; конструкції, що руйнуються; електричний струм; підвищений рівень статичної електрики; розміщення обладнання на висоті; підвищений рівень шуму і вібрації; гострі кромки обладнання тощо (всього 14 факторів). Зрозуміло, що ці фактори проявляють фізичну дію на організм людини.
До хімічних факторів відносять: хімічні елементи, речовини та сполуки, що перебувають у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому); речовини, які різними шляхами проникають в організм людини, тобто через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірний покрив, слизові оболонки носа, рота і очей; речовини , які різко змінюють реактивність організму, тобто проявляють сенсибілізуючу і алергічну дію на організм; речовини, які мають мутагенну дію або впливають на репродуктивну функцію людини.
Біологічні фактори розподіляються на патогенні (хвороботворні) мікроорганізми і макроорганізми.
Мікроорганізми проникають до організму людини у вигляді бактерій, вірусів, рикетсій (бактеріоподібні неру-
23 хомі мікроорганізми, які викликають гострі інфекційні захворювання), грибів і найпростіших.
Макроорганізми розподіляються на організми рослинного і тваринного походження. Вони можуть бути в харчовій сировині (зернові культури, бобові, соняшник тощо), в харчових виробництвах (хлібопекарському, цукровому, бродильному тощо) і є причиною захворювання працівників.
Психофізіологічні фактори розподіляються на фізичні і нервово-психічні перевантаження. До перших відносяться статичні, динамічні навантаження і гіподинамічні (обмежена рухова активність). Рівень статичного навантаження визначається величиною необхідного зусилля, часом його підтримки і положенням тіла працівника (позою) при виконанні роботи. Динамічні навантаження характерні при піднятті і переміщенні вантажів. Вони бувають легкі і важкі. Легкі відповідають підняттю вантажу масою до 5 кг з підлоги або переміщенню вантажу за зміну до 4 т, а важкі відповідно 40 кг і 6 т.
Нервово-психічні перевантаження розподіляються на розумове, перевантаження аналізаторів, монотонність праці і емоційні перевантаження.
24
Розумове перевантаження не є характерним для харчових виробництв, тому що роботи в основному виконуються згідно з інструкціями або вирішенням задач за відомим алгоритмом.
У харчових виробництвах переважають монотонні роботи, які включають одні і ті ж багатоповторювальні операції або роботи, в яких працівнику відводиться роль пасивного спостерігача за ходом виробничого процесу.
Емоційні навантаження всіх категорій характерні для харчових виробництв. Вони бувають мало напруженими, помірно напруженими, напруженими і дуже напруженими. Це відповідає роботам за поточним графіком, в умовах дефіциту часу і підвищеної відповідальності, в умовах ризику і відповідальності за безпеку інших працівників.
Структурна схема класифікації НШВП згідно ГОСТ 12.003 - 74 ССБТ наведена на рис. 1.2.
Перевантаження розумове і аналізаторів. Монотонність праці.
Рис. 1.2 - Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ).
5. Соціальні та економічні аспекти значення охорони праці (ОП)
26
Соціальна державна політика України безпосередньо визначає соціальне значення охорони праці. Її основні аспекти визначаються у сприянні росту ефективності суспільного виробництва за рахунок: --- рювань;
-
поліпшення умов праці; підвищення безпеки праці;
зниження виробничого травматизму і профзахво- зменшення робочих місць, які не відповідають вимогам ОП.
Підвищення соціального статусу ОП має вже конкретні результати в наступному проявленні: - зростанні продуктивності праці; - збереженні трудових ресурсів;
- збільшенні сукупного національного продукту. Зростання продуктивності праці досягається за рахунок підвищення ефективності праці внаслідок зниження мікротравм і часу на їх лікування, впровадження раціональних режимів праці і відпочинку, які виключають передчасне стомлення і покращення умов праці.
Збереження трудових ресурсів спрямоване на підвищення тривалості активної виробничої діяльності працівника, що сприяє підвищенню професійного рівня, ква-
27 ліфікації, майстерності і можливості виховання наступного покоління працівників сучасної кваліфікації.
Збільшення сукупного національного продукту відбувається як результат покращання факторів продуктивності праці і трудових ресурсів.
Економічне значення охорони праці важко переоцінити. Для цього достатньо установити ієрархічну структуру виробництва, в якій, безапеляційно, перша роль належить трудовим ресурсам, їх якісному складу та їх відтворенню. Досвід праці відомих фірм ЄС і країн світу вказує на те, що стабільність їх роботи в значній мірі залежить від рівня охорони праці. Він однозначно показує, що порушувати вимоги правил охорони праці економічно невигідно як для роботодавця, так і для працівника. Слід відмітити, що в Україні не завжди роботодавець і особливо власник сприяють впровадженню у життя досягнень цього досвіду. У результаті рівень травматизму в Україні залишається високим і в 2-3 рази, а в окремих сферах діяльності людини і більше, перевищує середньостатистичній у країнах Євросоюзу (ЄС). Його види до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) наведені в табл. 1.1. Тому стан охорони праці в Україні не можна признати задовільним.
28
Загальна статистика нещасних і смертельних випадків у світі за даними міжнародної організації праці ( МОП ) має наступний характер: - близько 125 млн. людей за рік травмується на виробництві;
Інші види транспорту (підприємства авіаційного транспорту, міського електротранспорту, будівництва та 159 186 21 11 експлуатації магістральних і міських автодоріг, спецко- мунтрансу, комунмашу)
Пошта, звязок
Сільське господарство
Рибне господарство
Лісове господарство
134 164 12 18
959 1249 97 128
31 18 8 1
115 143 13 18
Харчова промисловість та переробка сільськогоспо- 595 755 23 41 дарських продуктів
Видавнича справа 29 39 1 2
32
Кількість потерпілих, осіб
Всього Зі смертель-
Види нагляду, адаптовані до
КВЕД 2008 2007
ним наслід-
2008
200
7
Легка, текстильна промис- 87 85 3 5
ловість та пошиття одягу
Виробництво деревини та виробів з деревини
198 222 10 9
Соціально-культурна сфера 1892 2000 119 148 та торгівля
ЖКГ-3. Здавання в оренду 89 20 8 2 власного нерухомого майна, облаштування ландшафту, ритуальне обслуговування населення, сільська комунальна служба
Причини виникнення нещасних випадків ( НВ )
Аналіз причин виникнення НВ показує, що з них: - 70 % мають організаційний характер;
- 20 % припадає на технічні причини;
33
- 10 % становлять причини психофізіологічного характеру.
Організаційні причини: - порушення трудової та виробничої дисципліни;
- незадовільна організація робочих місць і безпечного виконання робіт;
- порушення технологічної дисципліни тощо. Технічні причини: - незадовільний технічний стан виробничих обєктів і засобів виробництва;
- недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;
- конструктивні недоліки ( 80 % обладнання не відповідають вимогам ОП );
- тощо.
Психофізіологічні причини: - алкогольне (в Україні приблизно 700 тис. алкоголіків), наркотичне спяніння;
- токсикологічне отруєння;
- безвідповідальне ставлення керівників виробництва та безпосередніх виконавців до вимог ОП;
- протиправні дії інших осіб.
34
У результаті нещасних випадків країна, крім іншого, несе значні матеріальні збитки. На 01.01.2007 р. надано соціальних послуг і виплачено страхових виплат потерпілим на суму 2113,3 млн. грн. У звязку зі стійкою втратою професійної працездатності одноразову допомогу отримали 16090 потерпілих (в середньому по 15,2 тис. грн.), тобто біля 244 млн. грн. Ця цифра не включає вартість росту, навчання і підготовки до самостійної роботи людини, яка коштує: - у США від 120 до 400 тисяч доларів; - в Україні 56 - 200 тисяч гривень.
Виконання вимог з охорони праці за даними досліджень багатьох авторів дозволяє у значній мірі підвищити економічні показники виробництва, а саме: - підвищити продуктивність праці як наслідок впровадження заходів з покращання умов праці - на 15-20 %, раціональної організації робочого місця - на 21 %, використання функціональної музики - на 12-14 %, естетичного фарбування приміщень - на 25 %, зниження виробничого шуму - до 20 %;
- знизити простої на робочому місці на 20-40 % як наслідок зниження комплексної дії на людину кількох НШВФ;
35
- знизити витрати робочого часу внаслідок зниження тимчасової непрацездатності до 10 % тощо.
Резюмуючи економічні аспекти охорони праці, можна констатувати, що її економічне значення полягає в: - зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів для покращання умов праці;
- підвищення якості продукції;
- збільшення фонду робочого часу;
- зниження непродуктивних витрат часу і праці;
- зниження витрат, які повязані з плинністю кадрів через умови праці;
- економія витрат на пільги і компенсації за роботу у несприятливих умовах праці.
Теми рефератів: 1. Охорона праці в роботах великих вчених світу.
2. Причини незадовільного стану охорони праці в Україні.
3. Статистика нещасних і смертельнихвипадків в країнах і на континентах.
Питання для самоперевірки
1. Які відомі вчені стояли біля витоків розвитку науки з охорони праці?
36
2. Дайте визначення охорони праці, небезпечного і шкідливого виробничого чинника.
3. Назвіть базові для основ охорони праці дисципліни. 4. Відповідно до якого ГОСТУ встановлена класифікація небезпечних і шкідливих виробничихфакторів?
5. На які групи діляться небезпечні і шкідливі вироб-ничіфактори.
6. В чомуполягає соціальне значення охорони праці? 7. В чому полягає економічне значення охорони праці?
8. Якій характер мають причини виникнення нещас-нихвипадків.
9. Розкрийте методологічні основи вивчення курсу «Основи охорони праці».
Література: [1, с. 220-222; 2, с. 35-36; 5, с. 9-13, 66-68, 97-98; 6, с. 9-12, 56-57, 86-87; 7, с. 11-17, 53-70; 8, с. 7; 9, с. 5-9, 86-92, 122-123; 10, с. 25-27; 11, с. 8-12; 12, с. 3-10, 35-37].
37
ЛЕКЦІЯ 2. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ
ПРАЦІ
План лекції
1. Державна політика України в галузі охорони праці.
2. Законодавча база України про охорону праці.
2.1. Основні конституційні положення з охорони праці.
2.2. Закони України про працю.
3. Нормативно-правові акти з охорони праці. 4. Організація охорони праці на виробництві.
4.1. Система управління охороною праці на підприємстві.
4.2. Організація роботи з охорони праці на підприємстві.
Питання для самостійної роботи
1. Положення про розробку інструкції з техніки безпеки.
2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
3. Закон України "Про охорону здоровя".
38
1. Державна політика в галузі охорони праці
Державна політика України в галузі охорони праці почала активно формуватися в перші роки незалежності разом з менш активною розробкою законодавчої бази. Обєктивною підставою для цього був існуючий стан охорони праці у народному господарстві. Смертність від нещасних випадків на виробництві у працездатному віці займала третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Ця тенденція почала погіршуватися з появою інших, недержавних - приватних форм власності. Рівень смертельного ризику на виробництві в Україні тоді і у наступний період був у 2-3 рази вищий за середньостатистичний для держав з розвинутою ринковою економікою. Такий стан трудових ресурсів в економіці не сприяв інтеграції України до міжнародного співтовариства. Тому розробка і формування державної політики в галузі охорони праці базувалась на найкращих досягненнях в цьому питанні Радянського Союзу, країн ЄС, США, Великобританії, Швеції тощо.
Варто відмітити, що Україна на цей час користується стандартами безпеки праці, які базуються на методології стовідсоткового захисту працівників на кожному робочому місці незалежно від професії.
39
Відповідно до цієї методології державну політику в галузі охорони праці можна позначити принципами, які повністю або частково знайшли своє відбиття у законодавчій базі України з охорони праці: - пріоритет життя і здоровя працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності;
- повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом безперервного удосконалення виробництва;
- комплексне розвязання завдань охорони праці на основі розробки і виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм з поліпшення стану безпеки праці та промислової санітарії;
- соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- установлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоровя та психологічного стану;
40
- використання економічних методів управління охороною праці;
- участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
- своєчасне інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, обєднань громадян, що розвязують проблеми охорони здоровя, гігієни та безпеки праці;
- проведення консультації між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
2. Законодавча база України про охорону праці
41
Законодавча база України про охорону праці розвивалась на підставі державної політики в галузі охорони праці з випереджаючими темпами по відношенню до загальної законодавчої бази. Так, закон "Про охорону праці" був прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 р. і був одним з перших законів України, тоді як Конституція України була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. У 2002 р. Закон України "Про охорону праці" був переглянутий відповідно до основних положень Конституції і затверджений Президентом України у новій редакції 21 листопада 2002 р. Тому основні положення законодавчої бази України про охорону праці первинно були сформульовані у Конституції України.
2.1. Основні конституційні положення з охорони праці
Найважливіші конституційні права громадян України викладені в наступних положеннях: - “Людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю” (ст. 3);
- “Кожен має право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від назначеної законом” (ст. 43);
42
- “Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоровя роботах забороняється” (ст.43);
- “Кожен, хто працює, має право на відпочинок” (ст. 45);
- “Громадяни мають право на соціальний захист” (ст.46);
- “Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди” (ст. 50);
- інші ст. Конституції.
Наведені статті Конституції забезпечують громадянам України право на працю, яку вони вільно вибирають; на щотижневий відпочинок і щорічну оплачувану відпустку; скорочений робочий день щодо окремих професій і виробництв; скорочену тривалість роботи у нічний час; матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, втрати роботи з незалежних від них обставин, за старістю та інших випадках, які передбачені законом.
Конституційні права громадян в Україні реалізуються шляхом виконання вимог ряду законів про працю.
2.2. Закони України про працю
43
Законодавча база України про охорону праці містить ряд законів, основними з яких є Кодекс законів про працю, Закони "Про охорону праці", "Про загальнообовяз-кове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров’я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про колективні договори і угоди", "Про дорожній рух", "Про поводження з радіоактивними відходами".
Найважливіші питання з охорони праці викладені у Кодексі законів про працю і у Законах України "Про охорону праці" і "Про охорону здоровя населення".
Кодекс законів про працю (КЗПП) - головний документ, який регулює трудові відносини працівників всіх категорій і спрямований на охорону трудових прав працюючих. Основні вимоги закону: - “Створення безпечних й нешкідливих умов праці на всіх підприємствах” (ст. 153);
- “Власник або уповноважений ним орган забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці” (ст. 153);
44
- “Власник або уповноважений ним орган забезпечують систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони” (ст. 153);
- “Проектування виробничих обєктів, розробка нових технологій, виробів виробництва та ін. повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці” (ст. 154);
- “Власник, який створив нове підприємство, зобов’язаний одержати від органів державного нагляду за охороною працідозвіл розпочати роботу” (ст. 155);
- “Виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, а також впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється” (ст. 156);
- “Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вживати заходів щодо полегшення умов праці працівників, впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки” (ст. 158);
- “Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти з охорони праці - це правила, стандарти, норми, положен-
45 ня, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обовязкових для виконання” (ст. 157);
- інші статті Закону.
Закон України "Про охорону праці" включає преамбулу і 9 розділів: - перший "Загальні положення";
- другий "Гарантії прав громадян на охорону праці"; - третій "Організація охорони праці";
- четвертий "Стимулювання охорони праці";
- пятий "Нормативно-правові акти з охорони праці";
- шостий "Державне управління охороною праці";
- сьомий "Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці";
- восьмий "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці";
- девятий "Прикінцеві положення".
В доповнення до Закону від 15 грудня 1993 р. був прийнятий Закон України "Про внесення змін і доповнень, що стосуються охорони праці, до Кодексу законів про працю України". У 1995 р. 15 січня був прийнятий Закон України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні порушення і Кримінального Коде-
46 ксу України". Ці закони доповнюють ряд підзаконних актів, які затверджені постановою Кабінету Міністрів: - Положення про створення Національної Ради з питань безпеки життєдіяльності населення;
- Порядок про розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві;
- Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоровя, повязаним із виконанням трудових обовязків;
- Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці;
- ряд Положень, Правил та інших документів, які розроблені Держгір-промнаглядом, для практичної реалізації Закону України "Про охорону праці".
Закон України "Про охорону здоровя населення" регулює правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоровя населення в Україні. Згідно вимог цього закону громадяни України зобовязані: - піклуватися про своє здоровя і здоровя своїх дітей, не шкодити здоровю
47 інших громадян;
- проходити своєчасно профілактичні щеплення та медичні огляди. Медичні огляди працюючих підлітків повинні проводитись не рідше 1 разу на рік;
- надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в умовах, що загрожують їхньому життю і здоровю.
Окремо в Законі проголошено про охорону здоровя матері та дитини, неповнолітніх.
3. Нормативно-правові акти з охорони праці
Нормативно -правові акти з охорони праці є невід"-ємною частиною законодавства України про працю і призначені для конкретизації положень Законів про працю.
Згідно зі ст. 157 Кодексу законів про працю державні нормативно-правові акти про охорону праці (ДНАОП) -це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обовязкових для виконання.
Залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими. Дія міжгалузевого ДНАОПУ поширюється на всі підприємства, установи, організації господарчої діяльності України незалежно від їх відомчої (галузевої) приналежності та форм власності. Галузевий
48 нормативний акт про охорону праці діє в межах окремої галузі.
Ці документи повинні обовязково кодуватися, що дозволяє установлювати їх приналежність до певної галузі та вести компютерну обробку.
Схеми кодування наведені на рис. 2.1.
ДНАОП Х.ХХ - Х. ХХ - ХХ , або НПАОП Х.Х.ХХ - Х. ХХ - ХХ , 1 2а 3 4 5 1 2б 3 4 5
де 1- скорочена назва нормативного акта; 2а - група;
2б - група відповідно до класифікатора галузей господарської діяльності;
3 - вид нормативного акта;
4 - номер за порядком у межах даного виду; 5 - рік затвердження.
Рис. 2.1 - Схеми кодування міжгалузевих і галузевих нормативних актів.
49
Міжгалузеві нормативні акти мають цифрове позначення з трьох цифр, з крапкою після першої. Значення цифр залежить від державних органів, які їх затвердили: - 0.00 - Держнаглядохоронпраці;
- 0.03 - Міністерство охорони здоровя; - 0.06 - Держстандарт тощо.
Галузеві нормативні акти мають цифрове позначення відповідно до класифікатора, складеного на основі "Загального класифікатора галузей народного господарства" Держстандарту України. Наприклад: - 1.1.10 - електроенергетика;
