Предмет, завдання, джерела та історіографія історії України. Огляд історії України від перших слідв появи людей на її території до останніх років ХХ сторіччя. Періодизація української історії. Формування української народності: погляди на проблему.
Мабуть, із жодної дисципліни, які вивчають у вищій школі, не видано останнім часом стільки спеціальної літератури, як з історії України. Нинішньому студентові вже доступні капітальні праці видатних істориків, чиї імена десятиліттями замовчували або називали з метою поганьблення їх; розвідки, нарисові, монографічні дослідження, написані та вперше видані за рубежем; різноманітні праці, наснажені оригінальним концептуальним баченням нашого минулого сучасними вітчизняними істориками; низка довідково-енциклопедичних видань. Размещено на .ru
За таких обставин зважитись на випуск у світ ще одного посібника, можливо, було б ризиковане, якби йшлося про стереотипний за мисленням і манерою викладу твір. У даному разі автор і видавництво проектували за багатьма параметрами непересічний посібник, функціональний у навчальному процесі, читабельний, доступний щодо сприйняття. Рукопис, якого недовго довелося чекати, переконав у великій імовірності появи дуже цікавого за концептуальним мисленням, свіжого фактологічне, оригінального за стильовими аспектами, компактного за обсягом тексту навчального видання.
Історія постає в ньому без глянцу, без ідеологічних перебільшень чи замовчувань, без гонитви за "жертвами часу", без конюнктурного славословя. Це самодостатня праця. Думка і слово в ній пройняті авторським вживанням у події далекого чи близького минулого, прагненням розглядати "їх в єдності, суперечностях різноманітних тенденцій, процесів на рідних теренах та поза їх межами. Сміливим і водночас зваженим є підхід автора до не-достаньо висвітлених в історичній літературі сюжетів і осіб, Широко представлені концептуальні погляди щодо спірних проблем. Зримо простежується контекст світового історичного розвитку, відчутне використання новітнього інструментарію багатьох суміжних дисциплін - філософії, економічної теорії, політолопї. соціології, географії, етнографії, культурології тошо. Нерідко автор у глибині віків бачить витоки сучасних проблем, залучаючи до аргументації унікальні архівні матеріали. Не уникає він складних і суперечливих сучасних колізій, які, з огляду на різні обставини й чинники, історики змушені здебільшого обминати.
І все це викладено лаконічно, без нарочитої наукоподібності, емоційного епатажу. Систематизують відомості, дисциплінують мислення короткі, але місткі за змістом висновки наприкінці кожної теми, які відзначаються концентрованою інформативністю, а почасти й концептуальною оригінальністю.
Автор добре знає специфіку викладання предмета у вищій школі, тому посібник дуже функціональний щодо його використання в навчальному процесі. Але чи не найголовнішим видається те, що в ньому простежуються намагання уникати категоричної однозначності суджень щодо драматичних сторінок нашої історії, спроби осмислити їх у контексті того часу. Досить відчутним є й моральний аспект, чим завжди відзначаються праці з української історії. Попри незаангажованість, ідеологічну безпристрасність і в думці, і в слові простежується громадянська позиція автора, який прагне розібратися в причинах історичних колізій, зрозуміти мотиви вчинків конкретних історичних осіб, памятаючи, що всі вони - наші співвітчизники, а їхні подвиги і помилки - наша історична доля.
І все ж час від часу при читанні цієї справді за багатьма ознаками непересічної книжки зринає думка, що наше суспільство ще довго торуватиме собі шлях до толерантності в оцінках складних історичних подій, неоднозначних постатей минулого, долаючи ейфорію ситуативних переможців, реваншизм осіб, відтиснутих з авансцени подій. Але у всіх нас одна історія і дуже важливо усвідомити хоча б з історичного досвіду, що ставали міцними ті держави, громадяни яких завжди були готовими подати руку, а не оголювати один супроти одного шабель.
2. ПЕРВІСНООБЩИННИЙ ЛАД НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. НАЙДАВНІШІ ПОСЕЛЕННЯ
На території України люди жили дуже давно, вже у стародавній камяній добі, що ввійшла в історію під назвою палеоліт. Назва походить від старогрецьких слів: «палеос» - стародавній і «літос» - камінь. Вони збирали їстівні овочі та полювали на диких звірів. Знаряддя праці, які робили з дерева, кості, кременю, були дуже примітивні: ручним рубилом обробляли дерево, розрубували мясо тварин; гостроконечником користувалися як ножем або списом; скреблом очищали шкіри тощо.
Перша людина зявилася на землях України близько 1 млн років тому. У звязку з тим, що клімат був дуже холодним, люди поселялися здебільшого в південній частині України. Сліди життя тодішніх людей знайдено в с. Лука Врублівецька на Дністрі, у м. Києві на Дніпрі тощо. Всіх палеолітичних стоянок знайдено в Україні понад двісті.
Поховання померлої стародавньої людини свідчать про те, що вже тоді були свої релігійні поняття й обряди, а також віра у потойбічне життя. Жили люди в печерах, а трохи згодом навчилися споруджувати примітивні курені, котрі накривали шкірами звірів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
