Офшорні центри в системі міжнародного оподаткування - Реферат

Запобігання порушенням податкових зобовязань фізичними і юридичними особами, які розглядають заощаджені кошти в якості додаткового джерела фінансування чи підвищення рівня рентабельності власної фінансової або виробничої діяльності, є ключовою проблемою для фінансових і правоохоронних установ провідних країн світу та міжнародних організацій. Одним із розповсюджених способів ухилення від оподаткування для багатьох підприємницьких структур є переведення фінансових ресурсів або діяльності за межі власної країни для того, щоб вони стали недосяжними для національних податкових інституцій, при цьому світові глобалізаційні процеси та інтернаціоналізація фінансової діяльності значно спрощують реалізацію таких операцій.При цьому фахівцями розділяються поняття «втеча від податків» і «ухилення від податків». Під втечею від податків зокрема розуміються легальні дії платника податків щодо зменшення його податкових зобовязань, а під ухиленням - нелегальна, несумісна з податковим законодавством діяльність [4, с. Потрібно зазначити, що на нашу думку, використання у цьому плані дефініцій «втеча від податків» та «ухилення від податків» є не досить обєктивним, оскільки при цьому суть обох процесів на рівні термінології є недостатньо розмежованою. Козак та інші автори, «ці поняття важко піддаються дефініції і в різних країнах визначаються і навіть формулюються по-різному», і у той час, як «деякі держави намагаються свідомо піти від розмежування цих понять, щоб мати можливість без утруднень застосувати проти «втікачів від податків» суворі юридичні санкції», для платника податків важливо знати, чи законна проведена ним операція, а проблема розмежування понять «ухилення від сплати податків» і «втеча від податків» для нього залишається справою третьорозрядною [4, с. За визначенням вітчизняних фахівців, термін «втеча від податків» теж є розпливчастим і неточним, тому «на практиці нелегко провести межу між легальною та нелегальною втечею від податків», при цьому наводяться критерії, які можуть використовуватися для такого розмежування, а саме: мотиви діяльності платника податків (навмисні дії); фіктивний характер діяльності; розміри вигоди, одержуваної завдяки ухиленню від податків; оцінка компетентних органів [4, с.1) дозволяє зробити висновок про існування стійкої тенденції до зменшення долі інвестицій у вітчизняну економіку таких провідних в економічному плані країн світу як Велика Британія, Німеччина і США за умов підвищення долі інвестицій із Кіпру, обсяг яких починаючи з початку 2005 року виріс більш ніж у 18 разів, та офіційно віднесених до переліку офшорних територій Британських Віргінських островів (у 4 рази за останні 10 років). 2) також дозволяє зробити досить цікаві спостереження: поруч із постійним інвестуванням українських фінансових ресурсів у російську економіку, викликають інтерес інвестиції 10,9 млн. доларів США у Британські Віргінські острови у 20077 році та лавиноподібне зростання «інвестиційної привабливості» Кіпру для українських ПІІ, обсяги яких зросли з 4,4 млн. доларів на початку 2007 р. до 5,8 млрд. на початку 2008 року [10]. Окремо потрібно зазначити, що порівняно із нездоровим ажіотажем, яким супроводжувався продаж у 2005 році концерну Mittal Steel Germany «Криворіжсталі», та безперервними дискусіями щодо того куди витратити отримані від продажу «нереальні» 4,8 млрд. доларів, відтік у 2007 році з економіки України 5,8 млрд. доларів не привернув серйозної уваги, навіть українські ЗМІ обмежилися фразами на кшталт «прямі інвестиції з України здійснено до 51 країни світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру», зазначивши при цьому, що «Кіпр став лідером по іноземних інвестиціях в Україну». Хоча на нашу думку основна проблема полягає навіть не в тому, хто є власником фінансових ресурсів, і були ці зовнішні інвестиції України реальними чи формальними, а в тому, що, по-перше, навіть надвеликий вітчизняний капітал не почуває себе впевнено при політичних змінах, по-друге, - для представників бізнесових структур більш вигідно бути представленими у вигляді компаній із сумнівного Кіпру, ніж з України, і по-третє, - уряд жодної з розвинених країн з урахуванням усіх ринкових і демократичних традицій не допустив би такого колосального одночасного відтоку капіталу, не зважаючи на те, формальним чи реальним він є за своєю суттю. Не зважаючи на те, що діяльність податкової і митної служби, інших правоохоронних і контролюючих органів з субєктами «тіньового» сектору, у тому числі і з використанням офшорних механізмів ухилення від сплати податків, має деякі позитивні результати, на нашу думку, «каральні» заходи мають лише тимчасовий ситуаційний ефект, який в стратегічній перспективі може привести скоріше до негативних наслідків з точки зору негативного впливу на функціонування підприємницького середовища, і в результаті - привести до істотного скорочення бюджетних надходжень.В даній роботі було визначено роль та значення офшорних центрів в системі міжнародного оподаткування, було розглянуто схеми методів, які обмежують о

Зміст

Вступ

1. Використання офшорних механізмів ухилення від сплати податків

2. Основні методи, які обмежують операції через офшорні центри

3. Використання офшорних механізмів уникнення сплати податків як загроза економічній безпеці України

Висновки

Список використаних джерел