Оформлення художніх тканин в світлі вивчення рослинного орнаменту стилю модерн - Дипломная работа

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Педагогічний факультет Кафедра мистецьких дисциплін Дипломна робота з теми: «Оформлення художніх тканин в світлі вивчення рослинного орнаменту стилю модерн» Кам’янець-Подільський - 2013 року ВСТУП Актуальність дослідження. Орнамент, що відігравав величезну роль в архітектурі, живописі, прикладному мистецтві модерну, виконував по суті стильооб’єднуючу функцію в його становленні. На думку, Д. В. Сараб’янова, «орнамент повертав стилю його універсальність, стаючи якби критерієм його існування» [51 с. Орнамент проникає в предметно-просторове середовище людини, змінюючи форми архітектури, інтер’єру, предметів прикладного характеру, силует костюма, декор тканин. Цей факт перетворює орнамент в самостійний вид мистецтва і дає право брати участь у процесі інтеграції мистецтв. Д. Штернбергер вважав за необхідне відзначити той факт, що стиль модерн починається з орнаменту [70, с 10]. Проведений критичний аналіз джерелознавчої бази продемонстрував відсутність ґрунтовних і системних досліджень в області орнаменту в текстилі модерну. Тому виникла необхідність виявлення і аналізу мистецької спадщини європейського модерну, висвітлення максимально повного діапазону його діяльності на теренах Європи та впровадження в гурткову роботу з чого й випливає актуальність обраної теми: «Оформлення художніх тканин в світлі вивчення рослинного орнаменту стилю модерн». Вивчаючи загальні закономірності розвитку мистецтва стилю модерн, неможливо обійти увагою праці дослідників, сучасників зародження цього стилю: Ф.Лассера, С. Рамберга, В.Ф.Боде, У. Морріса, Д. Рьоскіна [46, с. Вивчалися журнали кінця XIX - початку XX століття: «Jugend», «Німецьке мистецтво і орнаментація», «Декоративне мистецтво» (Мюнхен), «Мистецтво та художні ремесла» (Відень), «Мистецтво та ремесла» (Мюнхен), збірник «Сучасний стиль» (Штутгарт), «Світ мистецтва». Вивчення орнаментальних мотивів стилю неможливо без аналізу книжкової графіки. Орнамент, створений майстрами графіки на переломі ХІХ-ХХ століття - Дж. Хофманом, К. Мозером, А. Макмердо, Г. Ван-де-Вельде, О. Екманном, здійснив величезний вплив на форми і пластику текстильного орнаменту. Мета дослідження - проаналізувати ґенезу та характерні особливості орнаменту європейського модерну, історію становлення і розвитку текстильного мистецтва. Об’єкт дослідження - процес становлення та розвитку орнаменту стилю модерн в Європі. МОДЕРН В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ. 1.1 Ґенеза та художні характеристики стилю модерн Стиль модерн, що з’явився на світ близько 1890 року і проіснувавши приблизно до 1914 року, повністю змінив декоративне мистецтво. Новий стиль був відомий під різними назвами: в Франції це був стиль метро, в Німеччині - югендстиль, в Австрії - стиль сеццесіон, в Італії - стиль ліберті, в Іспанії - модернізм, в Англії - модерн стайл; в США - стиль Тіффані, в Росії - модерн. Масове виробництво всього, від меблів до текстилю, відповідаючи зростаючим потребам суспільства, осуджувалось художниками-ремісниками за розповсюдження штампів і зниження якості виробів. Уїльям Морріс в Англії був першим, хто звернув увагу на зниження значення роботи ремісників викликане швидким збільшенням кількості маловиразних товарів масового виробництва. «Відкриття» Японії західними торгівцями в середині ХІХ століття привело до того, що Європу заполонила маса екзотичних творів, в тому числі віяла, емалі, гравюри, вази і лаковані вироби. Художники модерна перейняли багато тем і підходів майстрів рококо і нове трактування. Текучі, звивисті лінії робіт Макмердо, ілюстрації Обрі Бердслі, віддавши належне технікам японської гравюри, особняк Тасселя в Брюссселі Віктора Орта - велична демонстрація образотворчих можливостей архітектури з плавними лініями орнаментального декору - на кінець, настінне панно Германа Обріста, прикрашене хитромудрими вишитими візерунками, - все це був прояв модерну. Нансі в східній Франції модерн знайшов своє вираження в вишуканих скляних виробах Галле і братів Дом і розкішних меблях із дорогоцінних порід дерева Луї Мажореля. Важливу роль в справі популяризації нового стилю модерн зіграв магазин Зігфріда Бінга «Модерн» і галерея «Дім модерну» Юліуса Мейєра Грефе в Парижі [ 43, С. Проте невдовзі кількість предметів декоративно-прикладного мистецтва, оспівуючих жіночу красу, зменшилось, оскільки жіночий образ перетворився в банальне кліше. Екзотичні арабські впливи і фантазії призвели до появи незвичайних по формі робіт Карло Бугатті в Мілані і Антоніо Гауді в Барселоні. Природа все ще надихала майстрів модерну, але в роботах цих художників природні форми були спотворені, придбавши далекі від реальності, але дивовижно притягуючі риси [ 1, с.128]. Найвідомішими представниками модерну були віденські архітектори Отто Вагнер (1841-1917), Йозеф Ольбріх (1867-1908), бельгійський архітектор Анрі Ван де Вельде (1863-1957), англійський - Чарльз Макінтош. В роботах цих майстрів проявилась подвійність модерну - з однієї сторони, прагнення до об’ємних раціональних арх