Аналіз ставлення до офіційної політики в сфері культури та її наслідків. Ставлення до національної культурної політики серед української інтелігенції та експертів громадянського суспільства, що не мають відношення до відповідних органів державної влади.
При низкой оригинальности работы "Офіційний та неофіційний погляд на сучасну українську культурну політику", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Під час написання статті ставилось за мету розкрити ставлення до національної культурної політики серед української інтелігенції та експертів громадянського суспільства, що не мають відношення до відповідних органів державної влади та є визнаними в Україні й світі. Загалом офіційна картина стану культури виглядає приблизно так, що нагромаджений за століття культурний потенціал переважно вдалося зберегти, а це унікальні музейні зібрання та бібліотечні фонди, памятки архітектури та скульптури, самобутні творчі колективи та студії, безцінні твори народних майстрів тощо. У лекції вказано, що не було зроблено на початку творення держави та призвело до формування та продукування викривленої картини про українців та Україну загалом. Костенко посилила своє критичне ставлення до офіційної культурної політики: “Дванадцятий рік Незалежності, а імідж України у світі щодалі гірший, з усіма формами латентної упередженості, бо хоч вона ніби й не присутня у свідомості людства, але водночас існує якась розлита в повітрі неприязнь до українців як до нації, що нібито наділена цілим спектром органічно притаманних їй антипатичних рис. Йдеться про головне: про цілісний недеформований образ України у світі, який поставав би реальними домінантами її культури крізь вади й патології, притаманні, зрештою, багатьом державам.Отже, позиція вказаних представників українського культурного та громадського середовища є достатньо критична і не зводиться до економічних проблем. Тому за роки незалежності українській культурі не вдалось стати відкриттям для світу.
Вывод
Отже, позиція вказаних представників українського культурного та громадського середовища є достатньо критична і не зводиться до економічних проблем. Перебування в просторі російського та посттоталітарного-комуністичного культурного просторів, або загалом колоніальної спадщини - ось ключовий виклик і основна загроза для української культури. Тому за роки незалежності українській культурі не вдалось стати відкриттям для світу. Також не відбулось глибокого осмислення, що через культурне самоствердження можна досягти національного самоусвідомлення та політичної самоідентифікації нації. Тобто закласти основи того, що є гарантом для проведення політичних та економічних реформ, сталого розвитку та позитивного іміджу країни.
Суспільно-політичний стан у країні переконливо засвідчує, що від часу проголошення незалежності культурна політика була декларативною. Це забезпечувало роботу всіх інститутів культури, які, на жаль, так і не стали важливим чинником подолання тоталітарної та загалом колоніальної спадщини. Відповідно від усвідомлення цих тенденцій залежить наскільки ми швидко приступимо до утвердження державницьких принципів у культурній політиці. національний культурний політика інтелігенція
Список литературы
1. Костенко Л. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала / Л. Костенко. - Київ, 2005. - 32 с.
2. Дзюба І. Україна перед Сфінксом майбутнього / І. Дзюба. - Київ, 2001. - 35 с.
3. Костенко Л. Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф / Л. Костенко // Дві Русі / За загальною редакцією Лариси Івшиної. - Видання четверте, стереотипне. - К.: ЗАТ “Українська прес-група", 2005. - 496 с.
4. Рябчук М. “У ліжку зі слоном", або колоніальна спадщина і постколоніальна спадковість / М. Рябчук. [Електронний ресурс]. - Режим доступу - slonom, _abo_ kolonialna_ spadschina_i_ postkolonialna_ spadkovist.html.
5. Забужко О. На порозі гуманітарної катастрофи культурна політика і державна незалежність / О. Забужко // Дзеркало тижня. - № 47 (575). - 3 грудня 2005.
6. Ротовський А., Штепа Ю. “Українська національна ідея: від плачу до конструктивного діалогу. Навіщо потрібна загальнонаціональна ідея України?" / А. Ротовський, Ю. Штепа // Дзеркало тижня. - № 34 (613). - 9 вересня 2006.
7. Окара А. “Культурний суверенітет" нації в добу постмодерну, або як перекодувати “локальну" культуру /А. Окара //Дзеркало тижня. - № 42-43 (671-672). 10 листопада 2007.
8. Культурна політика України: національна модель у європейському контексті: аналіт. доп. / С. І. Здіорук, О. М. Литвиненко, О. П. Розумна; за ред. С. І. Здіорука. - К.: НІСД, 2012. - 69 с.
9. Забужко О. Країна без своєї історії не стане регіональним лідером / О. Забужко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу - http://life.pravda.com . ua/ culture/ 2015/12/12/204689/
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
