Офіційні свідки в структурі Луцького замкового уряду до реформ 1564–1566 років (службове підпорядкування і правові послуги) - Автореферат

Дисертація присвячена розгляду одного з аспектів соціально-правової історії пізньосередньовічної Волині у складі Великого князівства Литовського, а саме: інституту офіційних свідків як важливого елементу регіональних структур влади, що ними до судово-адміністративних реформ 1564-1566 рр. були старостинські (замкові) уряди. Під офіційними свідками матимуться на увазі так звані “вижі” - замкові слуги та приватні слуги урядників, які від імені замкового уряду здійснювали освідчення усіх публічно-правових процедур, що провадилися на прохання зацікавленої сторони (шляхти, міщан, селян). Звідси випливає значення обраної теми, яка дозволяє побачити локальні владні структури через призму конкретних персоналій її носіїв і виконавців (старост, замкових урядників та їхніх слуг), а також через специфіку публічно-правових процедур, що ними провадилися. В центрі уваги дисертації - функціонування Луцького старостинського (замкового) уряду, що представляв намісницьку владу великого князя литовського. Дисертація уперше в українській історіографії на основі повного комплексу луцьких замкових книг 1558-1567 рр. пропонує цілісне дослідження функціонування інституту офіційних свідків (вижів) у структурі старостинського уряду Луцького замку напередодні ліквідації цього інституту в ході проведення у ВКЛ судово-адміністративних реформ 1564-1566 рр. Зокрема, вдалося: а) встановити ймовірний час запровадження луцьких замкових книг та створення замкового уряду; б) реконструювати особовий склад урядників і слуг-вижів цього уряду в 1560-1567 рр.; в) виявити правові та службові засади функціонування вижівства в структурі замкового уряду; г) показати роль вижівських свідчень при оформленні записів луцьких замкових книг; д) висвітлити початок урядування перших возних трьох волинських повітів та процес ліквідації вижівства; ж) деталізувати хід проведення на Волині судової реформи 1564-1566 рр.Інститут офіційних свідків (вижів) та судових виконавців (діцьких) як структурний підрозділ замкового уряду на конкретному й суцільному матеріалі досі в історіографії не досліджувався, тим більше - з метою реконструкції особового складу слуг-вижів та встановлення їх місця у системі підпорядкувань замкового уряду. Авторка розглянула практику діловодства, класифікацію книг за рівнем представництва уряду віленського воєводи, а також виділила три етапи функціонування уряду: 1) 1545-1555 рр., коли уряд функціонував за традиціями, усталеними до Першого Литовського Статуту 1529 р. (універсальний суд); 2) 1551-1552 рр.: запровадження повітових суддів, які судили шляхту паралельно з судом воєводи і були прототипом земських урядів (шляхетський суд); 3) 1559-1564 рр.: суд віленського намісника в цивільних і карних справах віленських міщан замкової (немагдебурзької) юрисдикції, купців, євреїв та інших не шляхетських станів (міській суд). Складовим елементом урядових (замкових) книг був запис, а похідним - випис. Наведемо узагальнену класифікацію з урахуванням особливостей дореформених урядових книг: 1) Документи офіційної влади: розпорядження великого князя литовського; 2) Приватно-правові документи: акти обігу (не)рухомості (заповіти, купівля-продаж, застава, обмін маєтків, землі); 3) Судові документи: судові листи, вироки; процесуальні записи; 4) Передсудові записи правопорушень (претензії сторін) та процедури судових позовів: заяви про збитки й шкоди, скарги, свідчення вижів, сторонніх свідків (людей добрих); 5) Публічно-правові процедури виконання судових вироків, двосторонніх угод та заповітів: увязання в маєток, сплата боргу, передача застави, межування земель, реєстрація майна, інвентаризація маєтків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

замковий уряд вижівство

1. Свідки у русько-литовському праві до судово-адміністративної реформи 1564-1566 рр. // Молода нація. Альманах. - К.: Смолоскип, 2000. - № 1. - С. 123-163.

2. Князь Богуш Корецький як землевласник та урядник (1510-1576) // Київська старовина. - 2001. - № 3. - С. 56-72.

3. Врядове вижівство красносільських бояр в контексті замкових служб (Луцьке староство в 1545-1567 рр.) // Молода нація. Альманах. Україна і Польща: сторінки спільної історії (XIV-XVIII ст.). - К.: Смолоскип, 2001. - № 3. - С. 196-239.

4. Врядове вижівство в структурі публічно-правових процедур (на матеріалі луцьких замкових книг 1558-1567 рр.). // Соціум. Альманах соціальної історії. - К.: Інститут історії України НАН України, 2002. - № 1. - С. 79-109.

5. Запровадження уряду возного в Луцькому повіті в 1567 р. // Український археографічний щорічник. - Вип. 7. - К., 2002. - С. 185-215.

6. Луцький замковий уряд в адміністративній системі Великого князівства Литовського до реформ 1564-1566 рр. // Український історичний журнал. - 2003. - № 2. - С. 3-13.

7. Свідчення про князя К.К. Острозького в луцькій гродській книзі 1563 р. // Матеріали IV науково-краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. - Остріг, 1993. - С. 130-134.

8. Діалогічність замкової документації: підхід до розуміння (на прикладі луцьких замкових книг середини XVI ct.) // Матеріали V науково-краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. - Остріг, 1994. - С. 105-111.