Дослідження структурних елементів кінотексту на мікросинтаксичному та макросинтаксичному рівнях. Характеристика обрання одиницею аналізу діалогу, представленого одним завершеним комунікативним актом, який закладено в межі однієї кінематографічної сцени.
Учені виокремлюють її на основі різноманітних чинників і специфіки досліджуваного матеріалу, та іноді аналіз навіть того самого жанру або типу тексту вимагає від науковців фокусу на відмінних одиницях залежно від поставленої мети та завдань дослідження. Актуальність розвідки зумовлена нагальною необхідністю уніфікації термінологічної парадигми кіноперекладу, що сприятиме узгодженості теоретичного пошуку сучасних перекладознавців різних шкіл та напрямів; потребою у скороченні дистанції між науково-практичними надбаннями перекладознавства та кінознавства; лавиноподібним надходженням іноземної перекладної аудіовізуальної продукції на терени вітчизняного кіно-й телепростору, що вимагає високого професіоналізму та теоретичної обізнаності фахівців із перекладу. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: послуговуючись термінологічним апаратом та науковими здобутками кінознавства, розглянути структурні елементи кінотексту, які віддзеркалюють перекладознавчий напрям дослідження; розглянути, як функціонує вербальний компонент кінотексту в межах цих структурних елементів; виокремити одиницю аналізу кінотексту на лінгвальному рівні та обґрунтувати її з позицій перекладознавства. Цивяна на рівні мікро-синтаксису термін кінотекст розглядається як дискретна послідовність безперервних ділянок тексту (структурно однотипних елементів - кадрів) [11, с. Кадр, де виділені лише субєкт і позиція, вчений називає ядерним кадром, а кінотекст - ланцюжком ядерних кадрів [11, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
