Особливості процесу перетворення Російської православної церкви на українських землях у 1804-1908 роках. Розроблення ефективної схеми оприлюднення нормативно-правових актів загального виконання як складова політико-правової системи Російської імперії.
Огляд процесу перетворення Російської православної церкви на українських землях, які входили до складу Російської імперії, з суспільної на державну інституцію у XIX - на початку XX ст. Прокоповича були використані російською світською соціально-політичною елітою в особі царя Петра Олексійовича Романова з метою повного і всебічного одержавлення церкви, що не входило у найамбітніші плани російського імператора Петра Олексійовича та його вінценосних нащадків, але відбувалося протягом двох сторіч за запущеною реформаторами і підтриманою консерваторами політичною інерцією. Рішення про приведення територіальних меж єпархій у відповідність із кордонами губерній було прийняте 25 червня 1803 р., звіт про його виконання Синод подав на розгляд імператору 4 грудня 1803 р., а затверджено цей звіт монархом було 21 лютого 1804 р. Важливу роль у процесі перетворення Російської православної церкви на українських кресах на державну інституцію відігравало виділення державою коштів на утримання причтів, Це в умовах інтеграції Правобережжя в імперський політичний організм поступово набувало систематичності, посилюючи матеріальну залежність православної церкви від держави. Продовженням означеної соціальної політики російського самодержавства у середині XIX ст., зокрема, стало ухвалення государем імператором Миколою і рішення про заборону простим козакам переходу у православне духовенство для зайняття вакантних посад при церквах.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
