Вивчення температурних умов і складу газової фази в камерах желювання лінолеумної маси, характеру і кількості токсикантів в вентиляційних викидах виробництва. Розробка та апробація методики розрахунку і проектування апаратів установки очистки газів.
В останні роки широке застосування в будівництві знаходять різноманітні полівінілхлоридні плитки і лінолеум. Гази, що відходять з камер желювання при виробництві полівінілхлоридного лінолеуму, містять більш десяти шкідливих органічних компонентів, концентрація ряду з них значно перевищує ГДК. Вищезазначене виводить наукову задачу очистки газів, що викидаються в атмосферу технологічними агрегатами полімерної хімії, до яких відноситься і лінолеумне виробництво, на одне з перших місць серед сучасних екологічних проблем України і, особливо, Донбасу, оскільки цей регіон занадто насичений підприємствами згаданого профілю. Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому: - здійснено науково обґрунтоване технічне рішення системи очистки вентиляційних газових викидів лінолеумного виробництва, що мають температуру 180-200ОС і містять діоктилфталат та хлористий водень; яке полягає в теоретичному обґрунтуванні доцільності та ступеня попереднього охолодження газів, а також використання явища капілярної конденсації діоктилфталату; розроблено технологію знешкодження вентиляційних викидів лінолеумного виробництва за допомогою комплексної установки очистки.В розділі 1 аналізується технологія виробництва лінолеуму, стан та науково-технічні досягнення з проблеми очистки газів, що містять органічні компоненти. Аналіз сучасного стану питання очистки газів від органічних сполук показав, що при всій різноманітності розроблених методів газоочищення на підприємствах полімерної хімії універсального способу не існує. Вивчення складу газів як в різних зонах камер желювання, так і газів, що піддаються очистці, показало, що основними шкідливостями у викидах лінолеумного виробництва є діоктилфталат і хлористий водень, кількість першого з яких суттєво перевищує гранично допустимі концентрації. Оцінка величини парціального тиску пари діоктилфталату і його концентрації в залежності від температури, яку зроблено за допомогою рівняння (1), показала, що рівноважні значення цих параметрів, відповідні допустимому значенню ГДК, досягаються при температурі біля 70ОС. Наведені результати досліджень температури і складу вентиляційних викидів лінолеумного виробництва дають підставу прийняти як концептуальну версію багатостадійну систему очистки, що включає попереднє охолоджування газів з конденсацією частини пари ДОФ на зовнішній поверхні теплообмінного апарата і наступною остаточною очисткою газів.Встановлено, що основними шкідливостями у вентиляційних викидах від камер желювання лінолеумної маси є пара діоктилфталату, максимальна концентрація якої досягає значень, в 40 разів перевищуючих ГДК робочої зони, і хлористий водень, середня концентрація якого складає 3-5 мг/м3. Обгрунтовано доцільність багатостадійної схеми очистки високотемпературних викидів лінолеумного виробництва, яка включає стадії попереднього охолоджування газів і наступної тонкої очистки від діоктилфталату в фільтрах капілярної конденсації, а від хлористого водню - в пінних фільтрах. Отримано рівняння впливу температури на парціальний тиск пари діоктилфталату у газовій фазі та визначено рівень температури (30ОС), при якій досягається успішна конденсація пари цієї речовини, а також експериментально визначено вплив температури на коефіцієнт поверхневого натягу діоктилфталата.
План
Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації опубліковано в таких роботах автора
Губарь И.В. Обезвреживание вентиляционных выбросов, образующихся при производстве линолеума // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1998. - №5. - С. 58-59.
Губарь И.В., Яценко А.Г., Удовиченко З.В., Лукьянов А.В. К вопросу о коагуляции мелкодисперсного аэрозоля // Вестник ДГАСА. - Макеевка. - 1995. вып. 95-1. - С. 138-140.
Губарь И.В. Эффективность очистки газов при утилизации теплоты с использованием пленочного промежуточного теплоносителя // Вестник ДГАСА. - Макеевка. - 1995. вып. 95-1. - С. 140-142.
Губарь В.Ф., Гущин А.М., Губарь И.В., Удовиченко З.В. Физическая модель тепло- и массообменных процессов в ширмовом теплообменнике // Вестник ДГАСА. - Макеевка. - 1996. вып. 96-1. - С. 76-77.
Губарь И.В., Каплун П.Р., Сербин В.А., Удовиченко З.В. Гидравлические свойства пористого фторопласта // Вестник ДГАСА. - Макеевка. - 1998. вып. 98-2. - С. 59-61.
Удовиченко З.В., Губарь И.В., Каплун П.Р., Дудзинская А.В., Губарь С.А. Проблема очистки выбросов линолеумного производства. - Донбасская государственная академия строительства и архитектуры. - Макеевка, 1996. - 14 с. - Библиогр.:13 назв. - Рус. - Деп. В ГНТБ Украины, 29.04.96, №1070-Ук 96.
Каплун П.Р., Сербин В.А., Кернога М.К., Губарь И.В. Об очистке газов при производстве линолеума // Очистка воздуха и обезвреживание отходящих газов. Тезисы докладов конференции. - Пенза: Типография Приволжского дома экономических и научно-технических знаний, 1991. - С. 41-42.
Размещено на .ru
Вывод
1. Встановлено, що основними шкідливостями у вентиляційних викидах від камер желювання лінолеумної маси є пара діоктилфталату, максимальна концентрація якої досягає значень, в 40 разів перевищуючих ГДК робочої зони, і хлористий водень, середня концентрація якого складає 3-5 мг/м3. Наявність в газах великих концентрацій діоктилфталату обумовлено температурними умовами технологічного процесу в камерах желювання (180…250ОС).
2. Обгрунтовано доцільність багатостадійної схеми очистки високотемпературних викидів лінолеумного виробництва, яка включає стадії попереднього охолоджування газів і наступної тонкої очистки від діоктилфталату в фільтрах капілярної конденсації, а від хлористого водню - в пінних фільтрах.
3. Отримано рівняння впливу температури на парціальний тиск пари діоктилфталату у газовій фазі та визначено рівень температури (30ОС), при якій досягається успішна конденсація пари цієї речовини, а також експериментально визначено вплив температури на коефіцієнт поверхневого натягу діоктилфталата.
4. Встановлено, що найбільший ступінь тонкої очистки газів від діоктилфталату (82…89%) має місце в капілярно-пористих фторопластових фільтрах.
5. Показано, що процеси капілярної конденсації пари діоктилфталату у пористому фторопласті інтенсивно протікають при розмірі пор менш 2.10-5 м.
6. Визначені гідравлічні властивості пористих фторопластових фільтрів і отримані емпіричні рівняння, які описують залежність питомої пропускної спроможності фільтрів від перепаду тиску на фільтрі та коефіцієнта гідравлічного опору від числа Рейнольдса.
7. Розроблені конструкції і методики розрахунків основних апаратів, які складають систему знешкоджування вентиляційних викидів лінолеумного виробництва, для чого запропоновані програма «OHL.bas» розрахунку на ПЕОМ охолоджувача газів і методика графо-аналітичного розрахунку фільтра-краплеувловлювача, який складається з блоків пористого фторопласту.
8. Дослідно-промислові випробування розробленої установки комплексної очистки вентиляційних викидів лінолеумного виробництва показало високі значення сумарної ефективності їх очистки від діоктилфталату (89,6…93,8%) і хлористого водню (98%), що забезпечує зниження концентрації цих речовин у викидах до вимог ГДК при одночасній утилізації і поверненні у виробництво діоктилфталату.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
