Очищення води від мікроміцетів - Автореферат

Погіршення якості води в джерелах водопостачання призводить до зниження санітарно-гігієнічних показників питної води, які досі базувалися на загальній кількості бактерій та деяких патогенних збудників, вірусів та найпростіших, але наявність в ній міцеліальних грибів не брали до уваги. Незважаючи на небезпечність та наявність мікроміцетів у питній воді, систематичні дослідження з їх виявлення та видалення в Україні не проводяться. Постає нагальна потреба визначити рівень забруднення води джерел водопостачання та водорозподільної мережі мікроскопічними грибами - мікроміцетами, розробити надійну методику виявлення мікроміцетів у природних та питних водах з подальшим її впровадженням на санітарно-епідеміологічних станціях України, оцінити доцільність використання широковживаних методів знезаражування та очищення води від мікроміцетів, запропонувати технологічну схему ефективного вилучення мікроміцетів з води з використанням вдосконаленої конструкції водоочисного апарата. Конкурсні теми НАН України: "Стратегія розвитку досліджень в галузі хімії, фізики, біології води та фундаментальних основ колоїдної хімії" (2007-2011 рр., № держреєстрації 0107U000148, виконавець) в рамках цільової наукової програми відділення хімії НАН України "Розробка стратегії розвитку пріоритетних напрямків у хімії" та "Розробка нових комплексних підходів очистки, знезараження та оцінки токсичності води" (2007-2009 рр., № держреєстрації 0107U005636, виконавець) в рамках програми прикладних досліджень НАН України "Новітні медико-біологічні проблеми та навколишнє середовище людини"; грант НАН України для молодих вчених "Використання процесів адсорбції для вилучення мікробіологічних, радіоактивних та органічних домішок з води" (2009-2010 рр., № держреєстрації 0109U006119, виконавець). Методи дослідження: для видалення мікроміцетів з води використовували методи сорбції, коагуляції, ультрафіолетового опромінювання та ультразвукової обробки; спектрофотометричний метод використовували з метою встановлення кількісних характеристик приготовленої суспензії культур мікроорганізмів, а також для визначення залишкової концентрації алюмінію, заліза, ПГМГ та ДБ-45 у воді; титрометричний метод застосовували для визначення залишкового хлору у воді; кількісні підрахунки колоній мікроміцетів здійснювали з використанням методів прямого посіву та мембранних фільтрів, світлову мікроскопію використовували для якісного аналізу отриманої суспензії мікроорганізмів; статистичну обробку даних виконували для встановлення похибки експерименту.Розглянуто існуючі методи виявлення мікроміцетів у воді, відзначено необхідність створення простої та універсальної методики, що дасть можливість проводити повний мікологічний аналіз води з виявленням представників мікроскопічних грибів, яким притаманний як повільний ріст міцелію, так і видів, здатних швидко утворювати колонії. Описано розроблену автором методику виявлення мікроміцетів у воді, а також експериментальні методики обробки води: хлором (гіпохлоритом натрію), озоном, ультразвуком, УФ-випромінюванням, коагулянтами, флокулянтами, глинистими мінералами, фільтрування крізь зернисті завантаження. Встановлено, що, незалежно від місця відбору води, в ній домінують окремі види, такі як Aspergillus flavus, A.niger, Penicilliym canescens, P.cyclopium, P.expansum, P.tardum, тобто переважають представники двох родів - Aspergillus та Penicillium. Показано, що концентрації дихлорану (ДХ) 0,5-1,0 мг/дм3 дозволяють виявляти повільноростучі види мікроскопічних грибів у воді, але при цьому вони не стримують ріст мікроміцетів, які швидко утворюють колонії, а саме Rhizopus arrhizus, A. niger, Paec. variotii. Таким чином показано, що Candida albicans не може бути використана в якості санітарно-показового мікроорганізму при знезаражуванні води від мікроскопічних грибів УФ-випромінюванням, бо інактивація дріжджеподібного гриба у воді не свідчить про знезаражування її від мікроскопічних грибів.У дисертації вирішена важлива задача виявлення та вилучення мікроміцетів з водного середовища та запропоновано ефективну технологічну схему його очищення від мікроскопічних грибів при застосуванні розробленої конструкції водоочисного апарата. Встановлено, що у воді р. Вперше розроблено метод виявлення мікроміцетів у воді на основі живильного середовища Сабуро, що містить дихлоран (ДХ) у концентрації 2 мг/дм3. Проведено порівняльний аналіз типових методів знезаражування води (хлорування, озонування, ультразвукова обробка) від мікроміцетів. Рекомендовано технологічні параметри очищення води від мікроміцетів: при фільтруванні її крізь зернисті завантаження (активоване вугілля, пісок) - швидкість фільтрування 0,56 м/год, час контакту 35 хв, що забезпечують ступінь вилучення мікроміцетів 99%; при коагуляції з використанням в якості коагулянту дигідроксосульфату алюмінію (ДГСА) - доза 6 мг/дм3 (по Al2O3) спільно з 0,1 мг/дм3 ДБ-45, ступінь вилучення - 99,99 %.Запропоновано нову конструкцію електрокоагуляційного

2. Основний зміст роботи