Порівняльний аналіз обставин, які виключають злочинність діяння за кримінальним законодавством Англії, Франції та США. Фізичний та психічний примус виконання наказу за законодавством України. Небезпека як правова підстава крайньої необхідності.
ВСТУП Актуальність даної теми, дуже різко встала на сучасному етапі розвитку кримінального законодавства. Необхідність реформування кримінального законодавства України була викликана багатьма причинами: набуттям Україною незалежності, соціально-політичною й економічною обстановкою в державі, і, звичайно, прийняттям у 1996 році Конституції України. Кримінальний кодекс України, що діяв на її території до 1 вересня 2001 року, був прийнятий ще в 1960 році, тому названі вище обставини не могли не вплинути на відставання кримінального закону від реалій сучасної України. Українська держава будує свою діяльність на основі забезпечення прав і свобод людини, тому питання притягнення і звільнення від кримінальної відповідальності займають у кримінально-правовій політиці важливе місце. У реальному житті практика правоохоронної діяльності часто стикається із ситуаціями, коли діяння, що вчинено конкретною особою, ззовні надзвичайно подібне до того, яке належить до категорії злочинів. Зовнішня схожість таких діянь із злочинами, як правило, ґрунтується на деяких ознаках обєктивної сторони і найчастіше зумовлюється наслідком діяння, який у більшості випадків визначає наявність суспільної небезпеки. Однак відповідь на питання, чи правильним є перший висновок, дасть глибинне дослідження реальних обставин справи, яке, зрештою, може привести до визнання дій правомірними, наприклад, внаслідок їх вчинення в умовах застосування права на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання. Кількість видів обставин, які виключають злочинність діяння, в чинному КК України значно розширена порівняно з КК 1960 р. На необхідність цього тривалий час вказували вчені-криміналісти, оскільки реальне життя, реальна практика застосування кримінального закону пішли вперед у порівнянні з законодавством. Але мало хто виділяв обставини, які виключають винність особи. До них він відносив: відмову від права його власником (самогубство, пособництво в ньому, спричинення собі тілесної шкоди); виконання діяння на підставі закону; крайню необхідність; необхідну оборону, примус, «неведение и заблуждение» та деякі інші. О.Ф. Кістяківський до обставин, що виключають злочинність діяння, відносив крайню необхідність, фізичний примус і погрозу, необхідну оборону, обовязок та наказ керівництва, «неведение и заблуждение или ошибку», спяніння, афекту, стан сну та лунатизму, вік, душевні хвороби. При цьому слід зазначити надзвичайно глибокий (зрозуміло із урахуванням рівня загального розвитку наукової думки), аналіз цих обставин, здійснений автором. В багатьох державах даний інститут називається по-різному, це викликається тим, що в даних країнах теорія кримінального права вбачає трохи інший сенс цих обставин. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ОБСТАВИН, ЯКІ ВИКЛЮЧАЮТЬ ВИННІСТЬ ДІЯННЯ ОСОБИ Якщо говорити про термін обставин, які виключають злочинність діяння, то необхідно звернути увагу на те, що даний термін є законодавчим. Слуцький вважає, що дані обставини поділяються на: Ті, в яких ярко виражена суспільна корисність і правомірність (необхідна оборона, прийняття мір, необхідних для затримання злочинця, крайня необхідність, виконання законного наказу, виконання службових та професійних обов’язків, використання свого права до примушення виконувати (в армії, на флоті і т. п.). Розділяючи їх за критеріями, наприклад Келіна С.Г. пише про виключення при наявності тої чи іншої обставини «суспільної небезпеки, протиправності та вини». Згідно цієї позиції, для окремих обставин виникають різні підстави для виключення злочинності спричиненої шкоди: при необхідній обороні та затримані особи, яка вчинила злочин, - це відсутність суспільної небезпеки, при виконанні наказу - відсутність винуватості; при крайній необхідності, фізичному або психічному примусі, обґрунтованому ризику - відсутність протиправності. Досить цікавою є думка А.В. Наумова, який визначає те, що всі ці обставини виключають і кримінальну протиправність (протизаконність), і суспільну небезпеку, і винуватість, і караність діяння, а це означає що і злочинність. Дана думка є досить цікавою, тому що вона виокремлюється найбільшою радикальністю: її суть полягає у тому, що при наявності тієї або іншої обставини злочинність спричиненої шкоди виключається за абсолютною підставою - підставою відсутності всіх ознак злочину. Причинитель шкоди досяг віку кримінальної відповідальності, значить являється суб’єктом можливої кримінальної відповідальності за причинену шкоду. А якщо причинитель шкоди є суб’єктом відповідальності, то теоретично він може нести відповідальність за те, що він накоїв. Але це повинно бути вказане в самому законі. Наприклад виконання наказу, дана обставина виключає кримінальну відповідальність, якщо виконавець наказу не розумів злочинності обов’язкового для нього наказу. Х.Д. Алікперов, не визначаючи поняття таких обставин, розглядає норми про обставини, виключаючи злочинність діяння, в якості норм, допускаючи компроміс у боротьбі зі злочинністю. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОБСТАВИН, ЯКІ ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИНІСТЬ ДІЯННЯ ЗА З
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
