Розгляд систематизації та структурно-семантичної характеристики польської весільної лексики. Аналіз граматичної, семантичної та дериваційної специфіки обрядових парадигм та їх підсистем. Характеристика весільної лексики, запозиченої з інших мов.
Такі дослідження, висвітлюючи мовні факти на широкому історичному й етнографічному тлі, у своїй сукупності покликані збагатити науку про людину й суспільство новими матеріалами, розкрити невідомі сторінки історії народу, становлення й еволюцію його духовності. Практика наукової роботи останнього часу ставить перед лінгвістами, фольклористами та етнографами схожі або й однакові завдання, вирішення яких не можна обмежувати лише констатацією фактів методологічного й прагматичного паралелізму та виявленням часткових більш чи менш тісних переплетень у тих чи інших суміжних площинах цих наук. Групою вчених під його керівництвом проводилася робота в галузі фольклористики та етнографії, виявлялися нові сторони взаємозвязків мови й культури, причому мові як одній з найважливіших форм вираження етнічної культури приділялась особлива увага. В українському мовознавстві розвиткові етнолінгвістики сприяють ґрунтовні етнолінгвістично-етимологічні дослідження В.Г.Скляренка, обрядову лексику в етнолінгвістичному аспекті досліджували О.В.Тищенко, В.Т.Шевченко та ін. Актуальним і важливим є вивчення обрядових одиниць в етнолінгвістичному плані, яке розкриває нові аспекти семантики обрядових знаків (слова, предмета, дії тощо), специфіку їх синонімії, ареальну варіативність мовних і позамовних явищ обряду.Аналіз екстралінгвального аспекту обряду, його етнографічних варіантів і різновидів дозволяє виявити ієрархічно-послідовну інваріантну модель польського весілля, що проявляється в структурі обряду, а також інваріанти рядів весільних агентів та атрибутів. Спостерігається достатньо чітка спеціалізація обрядових лексичних одиниць; однак часто лексеми можуть бути синонімічними і створювати синонімічні ряди (так, одиниці pierscianki, pierscionki, rekowiny, sleby, slowyny, smolwy, smowy, smowiny, smowiny, snebiny, srekowiny, sredziny, umowiny, wienczyny, zapoiny, zdawiny, zapojiny, zieciny, zmowiny, zmowy, zmowyny, zredziny, zwiaziny, zredziny, zareczyny, zrekowiny мають однакове значення “заручини”, назви оглядин маєтку молодого носять назви obzierki, obzoryny, oglady, ogledziny, opatry, przeglady, upatry, wzgledy, wzgledziny, zaziory, на позначення церемонії весілля використовуються назви gody, poslubiny, slubiny, slubowiny, zaslubiny, zaslubki, wiesieli, wesola тощо. Інколи назви позначають не відповідні їм обряди, оскільки назва залишилася, а обряд зник. При аналізі використання назв на позначення весільних обрядодій та деяких повязаних з ними обрядових атрибутів в окремих регіонах Польщі (за вихідний матеріал взято записи весільних обрядів О.Кольберга) виникають чотири типи існування/відсутності обрядової лексеми в системі мовного вираження весільної церемонії різних діалектів Польщі: існує обрядова реалія і існує назва на її позначення (напр., в регіонах Краківщини, Перемишля чи Сандомирщини завжди проводиться обряд заручин, який має свої назви, як літературні, так і діалектні - oswiadczyny, zrekowiny, zareczyny); існує весільна реалія і не виявлено назви на її позначення (в околицях Перемишля виявлено обряд покладання молодих та післявесільні ритуали “досвятковування” весілля, які не мають спеціальних обрядових назв); існує назва і відсутня реалія (на Сандомирщині зник обряд zwiady “розвідини, перший візит у дім молодої”, а назва zwiady почала позначати обряд сватання); не виявлено ні назви, ні реалії, при тому, що в інших регіонах вони побутують (на територіях Сілезії та Підгіря зникли післявесільні обряди відвідання молодих батьками після весілля й ритуальне прийняття до свого кола молодої одруженими жінками, відповідно, не збереглися й назви обрядів).Польський весільний обряд, пройшовши складні етапи свого становлення, розвитку і сягнувши нині піку свого занепаду, є одним з головних компонентів загальної мовної картини світу поляків і відбиває власне польську соціальну організацію. Обрядова весільна лексика, що бере свій початок від часів язичництва, протягом історичного розвитку суспільства та еволюції польської мови, зазнавала чимало змін та впливів інших мов.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
