Обрядові номінації весільного циклу в українській, англійській і португальській мовах: семантика, структура, функціонування - Автореферат

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню семантичних, структурних і функціональних особливостей обрядових номінацій весільного циклу в українській, англійській і португальській мовах. У роботі скласифіковано обрядові номінатеми весільного циклу за структурою весільних обрядодій, виявлено й описано спільні та відмінні характеристики цих номінацій на рівні зовнішньої і внутрішньої форм, встановлено типи міжмовних відповідників і аналогів на основі їх словотвірної маркованості й національно-культурної семантики. Застосування структурно-семантичного, зіставно-типологічного й функціонального підходів до аналізу семантики національно-маркованих мовних одиниць, до яких належать обрядові номінатеми весільного циклу української, англійської та португальської мов, дозволяє зясувати закономірності їхнього творення і функціонування в кожній мові, а також виявити культурно-зумовлені міжмовні розбіжності, повязані з різними весільно-обрядовими традиціями народів України, Великої Британії та Португалії. розробити методику зіставного дослідження обрядових номінацій весільного циклу в українській, англійській і португальській мовах; Мета й завдання роботи, специфіка її обєкта й фактичного матеріалу, різноплановий характер проблеми зумовили комплексний підхід до вибору методів дослідження: 1) описового, за допомогою якого аналізувалися семантичні, структурні та функціональні особливості номінатем весільної обрядовості в кожній із зіставлюваних мов на синхронному зрізі; 2) зіставного - для виявлення подібностей і відмінностей у структурі й семантиці обрядових номінатем весільного циклу в зіставлюваних мовах; 3) методу компонентного аналізу - для розрізнення семних характеристик досліджуваних обрядових номінатем весільного циклу; 4) концептуального аналізу - для визначення номінативного комплексу обрядових номінатем весільного циклу шляхом їх концептуалізації; 5) елементів порівняльно-історичного методу - для зясування етимології обрядових номінатем весільного циклу; 6) елементів кількісного аналізу - для встановлення їх кількісних і частотних параметрів у зіставлюваних мовах.ОНВЦ, що стосуються етапу залицяння, є дієслівними конструкціями з семантичною опозицією ‘брати/давати’ (укр. брати рушники ‘діставати згоду на шлюб’, англ. to give towels ‘подавати рушники; давати згоду на шлюб’, порт. dar as toalhas ‘дати згоду на шлюб’), з семантикою ‘просити’ (укр. просити чиєїсь руки, англ. to ask for a ladys hand, порт. pedir a мго em casamento ‘просити згоди на шлюб’) і ‘робити’ (англ. to make a promise ‘обіцяти дівчині одружитися’, порт. fazer tijolo ‘залицятися з парубком/дівчиною’, fazer olho a alguйm (букв. робити око) ‘залицятися до когось’). Найпоширенішими ОНВЦ обряду сватання є номінатеми з назвами рушника (в усіх трьох мовах КСА), хустки (укр. і порт.): укр. подавати рушники, англ. to give towels, порт. dar as toalhas ‘давати згоду на одруження’; укр. хустка, хустина (подавати хустки), порт. laзo (dar o laзo). ОНВЦ семантичної групи одруження є КЕ, що виявляють як гендерно нейтральну (спільну для осіб обох статей), так і гендерно марковану віднесеність: укр. одружуватися (від давнього дружина - про чоловіка або жінку в шлюбі), англ. to marry (запозичення з латинської через французьку мову етимологічно повязане з і.-є. Після одруження, перейшовши в інший соціально-віковий статус, чоловік і жінка іменуються ОНВЦ загального вжитку: укр. чоловік (заст. муж, заст. дружина) - дружина (розм. жінка); англ. husband (від д.-англ. husbonda) - wife (від д.-англ. wif), порт. marido (esposo, розм. homen) - mulher (esposa), а також ОНВЦ образного характеру (як спільні для зіставлюваних мов - із внутрішньою формою ‘половина’, так і специфічні: порт. cara-metada ‘дружина/чоловік’, букв. Основні ОНВЦ цієї групи утворені або на основі переосмислення значень ‘доросла особа чоловічої/жіночої статі’: укр. чоловік (муж), жінка, англ. wife, порт. homen, mulher (КСА), рідше - інших значень: укр. дружина (від збірного знач. цього слова ‘група друзів, близьких людей’, або як нові лексеми: англ. husband (від ‘господар дому’) - це КЕ.Теоретико-методологічні засади вивчення обрядової номінації у національно-мовних картинах світу ґрунтуються на таких концептуальних положеннях: 1) культурно-національний фонд українських, англійських і португальських обрядових номінатем весільного циклу - це складна система мовних знаків, логічно впорядкована за структурно-семіотичним принципом і предметно-образною їх характеристикою; 2) рубрикація лексико-фразеологічного складу зіставлюваних мов, у тому числі обрядових номінацій, здійснюється за семантичними групами шляхом аналізу їх внутрішньої форми і є основою для зіставного дослідження весільно-обрядових мовних кодів. Обрядова номінатема весільного циклу становить лексичну одиницю або фразеологічне словосполучення, що є одно-або полікомпонентним іменниковим, прикметниковим і дієслівним утворенням, яке вживається на позначення перебігу подій та явищ шлюбно-весільних ритуалів. Обрядові номінатеми весільного циклу у

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ