Комунікації та способи передачі інформації у традиційній культурі українців. Значення обрядових речей та символів. Аналіз декоративного оформлення рушників, інтерпретація графічних знаків. Розгляд комунікативного зв’язку між повідомленням і отримувачем.
При низкой оригинальности работы "Обряди з рушником: аспекти комунікації у традиційній культурі українців", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті проаналізовано предметну комунікацію (передача повідомлень за допомогою речей), де обрядові дії із рушником розглядають як мовленнєві акти (жести), тож слова «річ» і «предмет» щодо рушника вжито як синоніми. Зважаючи на повторюваність і однотипність елементів вишивки на значній території, збереження візерунку незмінним упродовж довгого часу, підкреслену стереотипність дій із рушником, мусимо припустити, що існує доцільність нанесення знаків на полотно. Шпетом, «слово може виконувати функції будь-якого іншого знака, і будь-який знак може виконувати функції слова» [17, с. Річ і знак не розділяються і тим паче не протиставляються: в такій системі рушник розглядається як річ, наділена знаковістю, - більше того, постає питання, якого ґатунку це буде знаковість, чи буде рушник окремим знаком, чи повідомленням. Оскільки рушник - це річ, наділена знаковістю, і дії із ним наділені знаковістю, то в процесі комунікації перетворення річ-знак відбувається в обидва боки: не тільки річ (рушник) набуває властивостей знака, а і знак набуває властивостей речі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
