Обробіток грунту, удобрення й догляд за посівами цукрових буряків з елементами біологізації землеробства в південно-західному Лісостепу України - Автореферат

Удосконалення існуючих агротехнологій з урахуванням енерго-та ресурсозаощадження, відтворення родючості ґрунту та охорони довкілля вимагає системного наукового підходу до їх технологічного, агроекологічного та біоенергетичного обґрунтування, в першу чергу таких ресурсовитратних і екологічно небезпечних, як обробіток ґрунту, удобрення, регулювання чисельності шкідливих організмів. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною тематичного плану Подільського державного аграрно-технічного університету та держбюджетної тематики: “Розробити енергозаощаджуючі та екологічно безпечні технології відтворення родючості ґрунтів, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та якості продукції для південно-західної частини Лісостепу України” (номер державної реєстрації 199U002654). Мета досліджень полягала у розробці елементів біологізації землеробства - удосконаленні способів основного обробітку ґрунту, удобрення та догляду за посівами цукрових буряків в зерно-буряковій ланці сівозміни в умовах південно-західної зони Лісостепу України, які здатні забезпечити високу стабільну продуктивність і якість продукції, а також розширене відтворення родючості ґрунту. Для досягнення цієї мети виконувалися такі завдання: - дослідити вплив способів і глибини обробітку ґрунту, елементів біологізації технології вирощування цукрових буряків в зерно-буряковій ланці сівозміні на зміну агрофізичних властивостей і водного балансу ґрунту; дослідити зміни, що відбулися за вмістом органічної речовини, динамікою елементів живлення рослин та фізико-хімічних властивостей ґрунту залежно від запровадження різних елементів біологізації агротехнології; біологізація землеробство ґрунт бурякВ розділі викладено роль біологічних систем землеробства у відтворенні родючості ґрунту, висвітлено сучасний стан застосування біологічних систем землеробства, і у звязку з ними роль систем основного обробітку ґрунту, удобрення і догляду за посівами цукрових буряків. Досліди проводили у типовій для регіону десятипільній зерно-просапній польовій сівозміні з наступним чергуванням культур: 1 - горох, 2 - озима пшениця, 3 - цукрові буряки, 4 - ячмінь з підсівом конюшини, 5 - конюшина, 6 - озима пшениця, 7 - цукрові буряки, 8 - кукурудза на силос, 9 - озима пшениця, 10 - кукурудза на зерно, безпосередньо в ланці „горох - озима пшениця - цукрові буряки ”. Досліджували полицевий (контроль) та чизельний способи основного обробітку ґрунту в зерно-буряковій ланці горох - озима пшениця - цукрові буряки за такою схемою: Спосіб обробітку ґрунту Культура, спосіб і глибина обробітку ґрунту, см Залежно від варіанту удобрення спостерігалась така залежність: у варіантах із застосуванням гною і соломи у поєднанні з мінеральними добривами (варіанти 3, 4) щільність була меншою у порівнянні з іншими варіантами. За обох способів основного обробітку ґрунту кращим варіантом системи удобрення було внесення 30 т/га гною та мінеральних добрив нормою N100P110K110; у цьому варіанті протягом усього періоду проведення обліків був найвищий вміст азоту в ґрунті-27,1-27,2 мг/100 г ґрунту (на контролі без добрив - лише 22,5 мг/100 г ґрунту).У дисертації узагальнено експериментальні дані, наведено напрям вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей відновлення родючості ґрунту і підвищення продуктивності цукрових буряків шляхом використання альтернативних органічних добрив і на цій основі удосконалення технології їх вирощування в умовах південно-західного Лісостепу України. Найвища загальна, капілярна й повітряна шпаруватість була у варіантах з внесенням 30 т/га гною N100P110K110 та варіанті із застосуванням 4 т/га соломи і мінеральних добрив нормою N150P110K110, де ці показники були на 1,7-2,1% вищими, ніж на контролі. Порівняно з варіантом внесення мінеральних добрив (N100P110K110), найбільш позитивно на нейтралізацію обмінної кислотності ґрунту впливали органічні добрива дозою 30 т/га - PHKL = 6,4; далі йшли варіанти альтернативних органічних добрив - післяжнивної редьки олійної і 4 т/га соломи 20 т/га редьки олійної N150P110K110 (PHKL = 6,2); внесення 4 т/га соломи N150P110K110 не сприяло оптимізації обмінної кислотності ґрунту. Сумісне внесення мінеральних і альтернативних органічних добрив сприяє істотному збільшенню врожайності коренеплодів і збору цукру як порівняно з контролем без добрив, так і з варіантом застосування мінеральних добрив (за виключенням варіанту 4 т/га соломи і N150Р110К110). Технологічні якості коренеплодів у варіантах з внесенням альтернативних органічних добрив порівняно з варіантом лише мінеральних добрив суттєво покращуються і за ефективністю наближаються до варіанту з внесенням 30 т/га гною і N100Р110К110.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ