Жанрово-стильові особливості образка Василя Стефаника. Закономірності його розвитку в історико-літературному процесі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Аналіз емоційного змісту творів, способів вираження авторської позиції, огляд художньо-виражальних засобів.
Питання синтезу різних родових та жанрових ознак у художній структурі епічного тексту залишаються на периферії наукових пошуків, хоча стали предметом дослідження цілого ряду наукових робіт відомих учених-літературознавців (Ф. Зацікавленість проблемою нетрадиційного жанру образка дозволяє осмислити сам процес розвитку естетичної і художньої свідомості, виявити індивідуальну неповторність творчості Василя Стефаника. Жанр неповторно індивідуальний (творчість визначних письменників відрізняється особливим зламом жанрових ознак і часто дає якийсь повний напрямок розвитку того чи іншого жанру, чи його відгалуженню, сприяє трансформації поняття)» [1, с. Денисюк зазначив, що «... відбувається дифузія літературних родів та жанрів - лірика затоплює прозу. Як зазначено у літературознавчій енциклопедії: «Образок - невеликий за обсягом прозовий твір, основою якого є ескізне зображення певної події або сценки, пластичний опис ситуації, наприклад «Галицькі образки» І.Фрагментарність, миттєвість, епізодичність, лаконізм, фактографічність, психологізм, гостра сатира, засновані на реальних подіях, були основними елементами побудови образка Василя Стефаника й сприяли урізноманітненню жанрових форм малої прози. У творах митця знайшли вираження характерні для українського національного характеру архетипи істини, добра та краси, а також архетипи землі, природи, свободи.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
