Розгляд правових норми щодо розгляду справ про образу монаршої честі. Загальна характеристика Литовського статуту. Особливості правління гетьмана І. Мазепи. Знайомство з випадками образи гетьманської честі. Аналіз представників управлінської верстви.
У 1712 р. гетьманський посланець Костянтин Генваровський направив до Сенату чолобитну, в якій звинувачував калузького коменданта Петра Зибіна в «ругательстве и безчестии» гетьмана Івана Скоропадського. На той час існували усталені правові норми щодо розгляду справ про образу монаршої честі, утім гетьман мав зовсім інший статус - він не був суверенним володарем, однак вивищувався серед решти вельмож і царедворців. В одній зі справ 1697 р. фіґурував ротмістр Іван Соболєв, який говорив «непристойные и плевосеятельные слова» проти І.Мазепи: «Не бывать сему гетману на уряде, на его место будет прислан из Москвы бывший гетман, а в малороссийских городах народ не токмо его гетмана имети, но и имя его гетмана не помянут». У «Правах, за якими судиться малоросійський народ» (1743 р.) широко розписане поняття образи честі верховного володаря - імператора та покарання за нього, утім жодним чином не зауважено про захист честі гетьмана. Неприйняття І.Скоропадського повязувалося також із двовладдям у Гетьманщині, адже гетьман не був самостійним у своїх рішеннях, оскільки при ньому перебував російський резидент, а згодом ще й було запроваджено Малоросійську колегію.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
