Стереоскопічне бачення українського революційного та пореволюційного села в романі "De facto", автором якого створено неповторну галерею образів селян. Відображення приреченого на поразку кволого селянського повстання в Рідкодубах, наступ петлюрівців.
При низкой оригинальности работы "Образ українського селянства у революційному вирі у романі Олексія Кундзіча "De facto"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті йдеться про роман «De facto» - один із провідних епічних творів Олексія Кундзіча, яким створено неповторну галерею образів селян, причому образи ці позначені певним відтінком історичної та соціальної достовірності, яку у літературознавчих параметрах марковано категоріями «історичної та художньої правди». Стереоскопічне бачення українського революційного та пореволюційного села можна зарахувати до вагомих естетичних набутків роману «Бе facto», автором якого створено неповторну галерею образів селян, причому образи ці позначені певним відтінком історичної та соціальної достовірності, яку у літературознавчих параметрах марковано категоріями «історичної та художньої правди». Головний герой роману «Бе facto» Юрко Гармата стає своєрідним «медіатором» між двома світами - Селом і Містом, несучи енергетику, ідеологію, мораль та світогляд Села. Поступово, насамперед від роздумів з приводу спізнаних книжок, з великої жаги до знань та іншого, кращого життя, Юрко зовні теж перетворюється на сільського інтелігента, звикає до інтелігентського одягу, в якому раніше ніяковів, розширює лексикон за рахунок українських слів, «що їх не вживали селяни й що ними відрізняли себе від селян просвітяни» [3, 4], але все одно не може щиросердно прийняти «Просвіту», так само як і близький йому по духу Ваня Стенко. За селом, у лісках, ставки блищать у полуденну годину, а село живе, мре собі з тифу - й зараз чути дзвони, якась душа помандрувала з села - мре собі з тифу, гризеться, оскалює зуби й не знає на кого, на що» [3, 3].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
