Вогонь як символ жертовності, беззавітного служіння людям, як основа відновлення, початку нового. Образ вогню-руйнування, нищення, лиха. Смислове навантаження образу-символу вогню у творах української художньої літератури, використання образу в Біблії.
ТЕЗИ науково-дослідницької роботи Образ-символ вогню в українській художній літературі Ярослави Віталіївни Костенко, члена Київського обласного територіального відділення МАН України, учениці 11 класу Гейсиської ЗОШ І-ІІІ ст. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в роботі уперше здійснено системний аналіз образу-символу вогню у різних творах української літератури; установлено смислове навантаження, елементи та засоби образотворення образу-символу вогню в українській літературі; поглиблено теорію української літератури щодо специфіки творення та смислового й ідейного значення образу-символу вогню. У ході дослідження зроблено такі загальні висновки: - образ-символ вогню у творах нової української літератури ХІХ і ХХ століть є широко використовуваним; - смислове навантаження та елементи творення образу-символу вогню в українській літературі є як близькими, тотожними, так й істотно відмінними: вогонь як символ жертовності, беззавітного служіння людям, як основа відновлення, початку нового; вогонь як уособлення помсти, як покарання; вогонь-руйнування, нищення, лихо; вогонь, що уособлює прагнення до волі, заклик до боротьби за кращу долю; вогник як символ рідної домівки, як орієнтир у дорозі, як підтримка. Об’єктом нашого дослідження є образ-символ вогню у творах української художньої літератури (на прикладі поеми Прометей А.Малишка, драми-феєрії Лісова пісня Лесі Українки, повісті Марія У.Самчука, поеми Гайдамаки Т.Г.Шевченка, повісті Fata morgana М.Коцюбинського, повісті Микола Джеря І.С.Нечуя-Левицького, поеми Енеїда І.Котляревського, повісті Захар Беркут І.Франка, кіноповісті Україна в огні О.Довженка, повісті Дорогою ціною М.Коцюбинського, драми Свіччине весілля І.Кочерги, поезії Досвітні огні Лесі Українки, поезії Вогник А.Малишка, повісті Вогник далеко в степу Г.Тютюнника). Відповідно до мети визначили завдання: – виявити образ-символ вогню у творах української художньої літератури; – розкрити сутність поняття образ-символ; – проаналізувати особливості трактування вогню в довідникових джерелах, використання цього образу в Біблії, зясувати уявлення українського народу про вогонь як природне явище; – дослідити смислове навантаження образу-символу вогню у творах української художньої літератури; – визначити елементи та засоби образотворення образу-символу вогню в українській літературі. Поняття символу, справді, тісно повязане з поняттям художнього образу як такого (автологічного): Будь-який символ, - зазначає С.Аверінцев, - є образом (і будь-який образ є, хоча б до певної міри, символом), але якщо категорія образу передбачає предметну тотожність самому собі, то категорія символу робить акцент на іншому боці тієї ж суті - на виході образу за власні межі, на присутність певного смислу, тісно злитого з образом, але все ж йому не тотожного. РОЗДІЛ 2.ВОГОНЬ У ДОВІДКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ , БІБЛІЇ ТА НАРОДНИХ УЯВЛЕННЯХ Вогонь - одна із чотирьох стихій: земля, повітря, вода, вогонь.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы