Розгляд конструювання образу "закордонної Русі" (Галичини, Буковини, Карпатської Русі) у свідомості росіян на початку ХХ століття у контексті державної імперської ідеології Росії. Аналіз теоретичних і публіцистичних праць досліджуваного періоду.
При низкой оригинальности работы "Образ "закордонної Русі" в російській публіцистиці періоду Першої світової війни (1914-1918 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Чудовою нагодою для цих намірів стала Перша світова війна, в якій західноукраїнські землі виступали одним із обєктів територіальних зазіхань Росії. В перші місяці війни кілька тем на сторінках російської преси були домінуючими й виступили як інтенціональні: а) захист словянської єдності перед німецько-австрійською загрозою; б) "образ Росії" як визволительки пригнічених народів; в) тріумф з приводу "повного національного обєднання" росіян та завершення формування "великої Росії"1. Автор переконував читачів, що Русь міцніла і росла, створила одну з найбільших і найсильніших держав, яку тільки бачив світ, а російський народ формувався на основі історії перемог: над татарами на Куликовому полі та німцями у битві на Чудському озері; прогнав поляків з Москви у часи Смути; розбив шведів на чолі із славетним імператором Петром Великим; зміг відстояти своє право на існування у тяжкій боротьбі з Наполеоном та дванадцятьма народами. Народи, які насмілилися виступити проти Росії, накликали на себе лиху долю: печеніги і половці зникли; татари стали слабкими, обезсиленими та доживають свій вік на службі у російського народу; німці, литовці, латиші, шведи, фіни, поляки, котрі колись хотіли завоювати Київ, Новгород і Москву, стали підданими російського народу, принаймні велика їх частина. Відтак, анонімні автори збірника, укладеного співробітниками журналу "Украинская жизнь", наголосили, що, завдяки новому територіальному надбанню Росії, населення, яке понад чотириста років було відірване від своєї одвічної батьківщини, знов зіллється зі своїми кровноспорідненими братами: "Галичина повинна бути прийнята Росією без упередження і недоброзичливості"5.Підсумовуючи, зробимо наступні висновки: 1) образ "закордонної Русі" та формування в російському суспільстві колективної памяті про спільні східнословянські героїчні події минулого були необхідними владі для реалізації імперських завдань: приєднання нових земель на Заході мало вирішити проблему орієнтації Росії (Європа чи Азія) на користь більш розвиненої західної цивілізації та покращити політичний імідж імперії Романових, який похитнувся в кінці ХІХ ст.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
