Філософські роздуми про причини занепаду України. Пошук Лесею Українкою можливих виходів з ганебного положення свого народу. Пошук моральної свободи. Простеження розвитку "образу рідної неволі" в драматичних поемах. З’ясування засобів боротьби проти неї.
Це прагнення і привело Лесю Українку до жанру драматичної поеми, що дало їй більше можливостей для розкриття своїх задумів. Дослідники творчості Лесі Українки звертають увагу на майстерність поетеси в жанрі драматичної поеми, різноманітність образів, філософську глибину творів. У драматичних поемах Леся Українка порушує загальнолюдські проблеми життя і смерті, пошуку правди. Теперішня політична ситуація є дуже схожою з тим, що показала Леся Українка в трилогії про вавілонський полон, що спонукає до переосмислення образів цих творів. Отже, мета нашої роботи - простежити розвиток “образу рідної неволі” в поемах трилогії, зясувати засоби боротьби проти цієї неволі, які пропонує Леся Українка.Головним героєм поеми є Елеазар, саме той, що Укупі з бранцями ридав він у полоні, Пророкував у гордім Вавілоні. Саме про рабство дискутують Елеазар і бранці. Навпаки, робота на поневолювачів є цілком прийнятним способом заробляти на життя: Нехай тебе годують батько, мати, Коли не вчили заробляти хліба. Бранці докоряють: Чому ж ти їм не грав пісень полону, Чому не вилив сліз гірких неволі? Навіть співаючи для поневолювачів їхньою мовою, Елеазар говорить те, що має нести в народ співець.Продовжуючи суперечку, розпочату Елеазаром, раб-гебрей і раб-єгиптянин ведуть гарячу дискусію з цього питання. Кожен виконує свою роботу: гебрей бабрається в болоті, єгиптянин - у фарбах. Гебрея гнітить усвідомлення того, що він працює на будівництві храма для чужих богів: Нехай би се був дім, чи там дворець, чи хоч темниця, клуня, стайня, хлів, а то - каміння купа величезна, поставлена стовпами, бовванами довготелесими - який в тім глузд? Він є невільником у чужій країні, виконує роботу, сенсу якої не бачить: Я служу отим потворам, - не хотячи, кленучи, а служу! Проте єгиптянину подобається будувати храм для своїх богів, і рабство на нього так не тисне.У розглянутих драматичних поемах Лесі Українки (“Одержима”, “Вавілонський полон”, “На руїнах”, “В дому роботи, в країні неволі”) багатогранно розкривається “образ рідної неволі”. Носіями ідей борця за свободу, окресленого в поезії “Легенда віків”, є головні герої поем, які вступають у конфлікт із навколишнім світом, оточенням, сірою масою: Міріам, Елеазар, Тірца, Раб-гебрей. Вони прагнуть звільнити свій народ від рабства морального - в першу чергу, бо це є головною причиною рабства фізичного. Намагаючись зламати рабську свідомість, Леся Українка протиставляє своїх героїв натовпу, який боїться радикальних змін. Леся Українка закликає звільнити особистість від таких соціальних кайданів, у яких людина нівечить свої здібності, прирікає себе на безбарвне і беззмістовне животіння.
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. “Рідна неволя” - легенда від Лесі?
Розділ 2. Перший борець - Міріам
Розділ 3. Реінкарнації Міріам: Елеазар і Тірца
Розділ 4. Хто такий раб?
Висновки
Використана література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
