Реалізація образу матері через індивідуально-авторський світогляд, що поєднує елементи натурфілософського, міфософського начал. Відкриття особистих рис поетеси через картини болю та мужності, реалізованих у інтенціях ліричної героїні та художніх деталях.
У статті подано характеристику образу матері в збірці «Обрії» сучасної слобожанської поетеси Олександри Ковальової. Саме звернення до цього образу привідкриває гостроособисті риси самої поетеси, являючи перед читачем картини неприхованих болю та мужності, реалізованих у вражаючих своєю проникливістю інтенціях ліричної героїні та художніх деталях. Сделан вывод, что именно обращение к этому образу приоткрывает остро личные черты самого автора, являя читателю картины невыдуманных боли и мужества, реализованных в поражающе проникновенных интенциях героини и художественных деталях. We are talking about the maximum sharpness, extremely candid, emotional, nudity of author’s “I” and the most painful reconciliations to the most sacred feelings (mother - old child, etc.) - while other poetry by Oleksandra Kovaliova is often characterized by a philosophical register, it shows a calm prudence and balance. Заключний твір циклу засвідчує тривожну роздвоєність свідомості героїні - з одного боку, вона - дитина степу, невідривна від своїх коренів, з другого - людина, що кидає домівку й малу батьківщину, прагнучи навчатись в харківському університеті, образ котрого стає практично таким же дорогим і високим для неї («…Там в кожнім слові - тінь Сковороди,/ І словом легковажити не можна»).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
