Естетичні теорії французького мистецтва середини ХІХ ст., взаємодія літератури та живопису. Аналіз новаторських плюралістичних поглядів на шляхи розвитку мистецтва через пошуки художниками вираження Краси, що відображені у романі "Манет – та Саломон".
Проблема вибору власного естетичного кредо хвилювала всіх митців, котрі прагнули визначити свою дорогу в мистецтві й обґрунтувати своє бачення законів мистецтва та способу досягнення ідеалу. Отож центральна проблема - митця й мистецтва - розгортається в романі через співвідношення мистецтва, дійсності і краси, її герої намагаються розвязати через особистий досвід, талант, уміння, удосконалення. Приклади героїв роману - художників, які по-різному вибирають естетичні орієнтири, віддано служать мистецтву чи використовують його для особистих цілей - демонструють пошук рівноваги між талантом і майстерністю, натхненням і наполегливістю, формують поле дискусії й виливаються у множинності думок. Крузе, який стверджує, що роман «Манетта Саломон» є передусім «хронікою естетичної думки середини ХІХ ст.», який дав Ґонкурам змогу створити пара-історію мистецтва, «змішуючи реальність і фікцію, роман представляє вигаданих митців, але вписаних у межі правдивості, фіктивних персонажів, які мають реальних прототипів, що втілюють магістральні пошуки живопису середини ХІХ ст., але також вони вигадують винахідників, вони репрезентують майбутнє живопису, яке уявляється художникам водночас можливим і оригінальним, що поєднує реальність і майбутнє» [4, с. Така кількість персонажів, а ще й натурниця Манетта, яка є втіленням предмета мистецтва й сама претендує на те, що усвідомлює себе мистецтвом, зумовлюють ускладненість і подрібненість сюжетної лінії, яка формується окремими сценами, що розкривають того чи того митця, його темперамент, уподобання, естетичні пошуки й прагнення.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
