Образ фатальної жінки і архетип Великої Матері у творчості членів Нью-Йоркської групи: фольклорно-міфологічний контекст - Статья

Образ фатальної жінки і архетип великої матері у творчості членів Нью-Йоркської групи: фольклорно-міфологічний контекст Смольницька О.О. Анотація Аналізується образ літературної героїні у вибраних текстах поетів Нью-Йоркської групи. Образ (а також символ, архетип і міфологема - залежно від контексту) жінки надзвичайно популярний в українській культурі (а також зарубіжній - наприклад, Біла богиня Р. Зокрема, це творчість членів Нью-Йоркської групи (НЙГ - абревіатура О. Астаф’єва) - покоління іммігрантів, чиї старші представники (але не всі - винятком є Патриція Килина, автонім Патрисія Нелл Воррен, США) народжені в Україні, а молодші вже народились і сформувались в іншому просторі (наприклад, Роман Бабовал народився та вмер у Льєжі, Бельгія). літературний фатальний архаїчний Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виокремлення і дослідження у творчості Віри Вовк (автонім Віра-Лідія-Катерина Селянська, нар. Перспективним виявився компаративний аналіз у річищі шотландистики - аналіз образів жінок-святих і їхніх зв’язків із Київською Руссю [17], також це дослідження лірики кельтських та ін. жінок- лідерів від доби Середньовіччя [20]. Емма Андієвська (нар. Відповідно до мети ставляться завдання: 1) окреслити особливості звернення до образу жінки в різних іпостасях (у тому числі античних героїнь) на прикладі поетів НЙГ; 2) проаналізувати архетип Великої Матері (у тому числі Жорстоку Матір) у біографічному, психоаналітичному та міфологічному ключі, залучивши біографії письменників, неадаптований фольклор, міфи - у тому числі інтерпретовані Лесею Українкою; 3) дати компаративний аналіз стосунків батьків і дітей на прикладі української та іншої патріархальної звичаєвості, а також приклади жіночих образів, які насправді виконують материнську роль. Порівнюючи творчість Богдана Бойчука (1927-2017, США, одні зі спогадів у науковому ключі належать Т. Карабовичу) із шевченківською, О. Астаф’єв зауважує, що у текстах першого - архетипний образ жінки-матері, що єднає навколо себе родину... У міфологічному аспекті (і, відповідно, у психоаналітичному) перспективно дослідити образ жорстокої матері у різних аспектах, причому тут придатні праці Н. Зборовської. (Мати каструвала свиней і різала кроликів, і у доньки з дитинства був перед нею страх - звідси описані у романі конфлікти). Цей образ повторюється у давньогрецькій трагедії, переосмислюється у Кассандрі Лесі Українки - свідома вбивця Клітемнестра. (У творі Кассандра виступає як мати жіночному Долону - типовий український комплекс: сильна жінка не дає реалізуватися слабшому чоловіку, забираючи в нього ініціативу - бо несвідомо сильні асоціюються в неї з агресивною сексуальністю, як в Еномая; Долон гине - зате живе Еномай). Так, в Е. Андієвської (збірка Спокуси святого Антонія, 1985) сонет Натюрморт у ракурсі Троянської війни пропонує і сучасний погляд на міф, і відтворення картин С. 429-430] відсилає до архетипового мотиву подорожі у підземне царство, та виявляє страх маскулінних героїв перед жіночим началом як незрозумілим чоловікам (принаймні, у конкретній оповіді), страх перед поглинанням (і в оповіді орган буквально заковтує чоловіка).