Інформаційне середовище радянського суспільства. Роль соціального плакату ХХ століття у вихованні почуття громадянської відповідальності, у включенні дитини в політичне та економічне життя країни. Принципи зображення дитини в плакатному мистецтві.
Інформаційне середовище, в яке радянська людина була занурена з дитинства, закладало основи соціального мислення, виховувало розуміння себе як елемента державного механізму, розвивало почуття громадянського обовязку перед країною. У статті ми досліджуємо роль соціального плакату ХХ ст., обовязковим субєктом або обєктом якого є дитина, у формуванні суспільної картини світу. Також було зясовано бінарний - морально-етичний й колективно-відповідальний - принцип репрезентації дитини в плакатному мистецтві. Сучасні дослідники сутність соціальної реклами визначають так: «є важливою складовою світогляду і морального здоровя індивідів, являє собою безперервний потік соціально значущої інформації, створюваної та розповсюджуваної засобами масової комунікації і масової інформації у формах реклами в інтересах і заради суспільного прогресу» [1], «сприяє формуванню світосприйняття та поведінки людей, знаходиться на перехресті історичних, політичних та ідеологічних процесів і відображає сучасний стан речей через призму сформованих, знайомих образів» [2], «зміна ставлення суспільства до певної проблеми, а в довготривалій перспективі - формування нових соціальних цінностей» [3]. Обєктом нашої статті виступає радянський соціальний плакат, субєктом або обєктом якого є дитина; предметом - формування образу дитини в картині світу радянського суспільства, створеній засобами соціального плакату.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
