Аналіз художньої реалізації образу блазня у творчості О. Копиленка. Функціонування та смислова трансформація образа блазня. Характеристика підходу до інтерпретації художніх творів в літературі 1920-30-х років. Сутність та зміст сюжету роману "Визволення".
При низкой оригинальности работы "Образ блазня: динаміка розвитку в романному доробку Олександра Копиленка", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті проаналізовано художню реалізацію образу блазня у творчості Олександра Копиленка. На матеріалі романів письменника «Визволення» та «Народжується місто» досліджено особливості функціонування та смислову трансформацію цього образу - від сміховинно-сатиричної традиції до проблематики юродивості та божевілля в літературі 1920-30-х років. Копиленка, що стосуються втілення ключових універсально-культурних категорій у його творчості, урбаністичної тематики, творення міського простору, контрасту між містом і селом (наукові студії Володимира Мельника [7], Олени Пашник [10], Михайла Сподарця [12], Тетяни Тимошенко [13], Ярини Цимбал [14]). Наприкінці сюжету в романі «Визволення» апогеєм ідейного та морального протистояння між двома героями стає сцена, в якій Петро Гамалія рушає на автомобілі вздовж квітучої центральної вулиці Харкова, а його брат Антін падає на брук, розлючений, нікчемний, у клоунському капелюсі: «Перекривлене, знівечене лютою злобою обличчя налилося кровю, і очі сухі, застиглі очі маніяка. Особливої, навіть кульмінаційної гостроти суперечка героїв набуває у ретроспективному епізоді, коли Петро, тодішній голова трибуналу, відмовляється відправити брата на смерть і таким чином рятує його життя: «Всі знали, що це брат Петра Гамалії, що Петро ходив особисто на побачення з братом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
