Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та його правові наслідки: проблеми теорії та практики - Статья

Визначення матеріально-правових та процесуальних особливостей обмеження цивільної дієздатності фізичної особи є актуальним та достатньо дискусійним завданням вітчизняної юридичної науки, оскільки породжує низку проблем, пов’язаних з необхідністю удосконалення теоретичних й практичних підходів до законодавчого регулювання належного захисту законних інтересів осіб як тих, чия дієздатність обмежується, так і тих, хто є зацікавленим у належній правомірній поведінці такої особи. Зміст цивільної дієздатності складається з таких елементів: а)здатності своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки; б) здатності своїми діями здійснювати належні даній особі цивільні права і покладені на неї обов’язки; в) здатності своїми діями розпоряджатися належними особі правами; г) здатності нести цивільно-правову відповідальність за вчинення цивільних правопорушень (деліктоздатність). Такі особи мають право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я. 36 ЦК України потребує деякого уточнення та приведення у відповідність з загальними принципами цивільного права та найважливішими засадами публічного порядку, виходячи з яких доцільно вважати особу, що не досягла за віковим критерієм 14 років, у будь-якому випадку такою, чия цивільна дієздатність ще не може бути реалізована та фактично відсутня, здійснюється іншими особами (такими особами - реальними виконавцями юридично значущих дій виступають батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, навчальні, виховні та інші заклади тощо), а тому і не може бути обмежена через відсутність логічного та практично-праксіологічного сенсу такого рішення. Таким чином, у результаті проведеного теоретико-методологічного та формально-юридичного дослідження матеріально-правових та процесуальних аспектів обмеження цивільної дієздатності фізичної особи можна дійти до таких найважливіших висновків: а) гарантії дотримання законності, прав та свобод людини і громадянина при обтяженні дефектом цивільно-правового статусу знаходяться та функціонують у двох паралельних нормативних системах - матеріально-правовій та процесуальній, причому обидві площини мають визначальне значення для належного забезпечення правового статусу особи; б) законодавець використовує дихотомічний підхід до порядку обмеження цивільної дієздатності особи, а безпосереднім обєктом правового захисту виступають саме цивільно-правові (в першу чергу - майнові) інтереси самої особи та інших осіб, а не тільки і не стільки факт загальної шкоди від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, ігроманії та інших негативних девіантних деліктогенних суспільних явищ, адже захист публічно-правових інтересів суспільства та держави є додатковим, але не основним завданням цивільно-правового регулювання; в) акцентування норм чинного цивільного та цивільно-процесуального законодавства виключно на матеріальних (майнових) аспектах негативного впливу поведінки особи, щодо якої є медичні та правові підстави для обмеження цивільної дієздатності, слід вважати недоліком та певною прогалиною в правовому регулюванні, адже сама особа, її сімя, інші особи, яких вона зобов’язана утримувати, у більшості випадків зазнають не тільки матеріальної, але і моральної шкоди, що також необхідно врахувати в подальшому галузевому удосконаленні цивільного законодавства; г) як вбачається, перелік медичних підстав для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи потребує значного розширення та надання суду дискреційних повноважень щодо визначення таких можливих підстав (зокрема, чинним цивільним законодавством не охоплюється значний перелік досить поширених у сучасному суспільстві адикцій, які реально ставлять особу, її сімю, інших осіб у скрутне матеріальне становище, таких, як патологічне благодійництво, сексуальна адикція, комп’ютерний гемблінг, не пов’язаний з грошовою азартною складовою, релігійна адикція та чимало інших патогенних нав’язливих форм поведінки, шкідливих для цивільно-правових законних інтересів визначеного законодавством кола зацікавлених осіб); д) як вбачається, стан захищеності законних цивільно-правових інтересів підвищиться, якщо доповнити перелік заявників у провадженні про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення повної цивільної дієздатності прокурором, що логічно обумовлюється функцією прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави у суді.