Обмеження сфери патентної охорони як засіб відновлення конкурентоспроможності фармацевтичної промисловості - Статья

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р. закріплює обмежений перелік підстав для вільного використання запатентованого винаходу субєктами господарювання, а саме: (а) без комерційної мети; (б) з науковою метою чи в порядку експерименту, при цьому розробка є обєктом дослідження, а не засобом; (в) за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія) з повідомленням власника патенту відразу, як це стане практично можливим та із виплатою йому компенсації; (г) введення в обіг виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою особою, що придбала його без порушення прав власника; (ґ) правова охорона не поширюється на такі обєкти технології: сорти рослин і породи тварин; біологічні за суттю процеси відтворення рослин і тварин, які не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів. Водночас, Угода ТРІПС передбачає такі винятки з виключних прав: (1) держава має право здійснювати заходи, необхідні для захисту здоровя та харчування населення, у секторах, життєво важливих для їх соціально-економічного та технологічного розвитку, за умови, що такі заходи узгоджуються з положеннями Угоди ТРІПС; (2) держава має право встановити обмежені винятки з виключних прав, які надаються патентом, за умови, що такі винятки не будуть суттєво суперечити нормальному використанню патенту та завдавати суттєвої шкоди законним інтересам власника патенту, з огляду на інтереси третіх сторін; (3) держава має право не допускати патентування винаходів, заборона комерційного використання яких необхідна для захисту громадського порядку чи суспільної моралі, охорони життя або здоровя людей, тварин чи рослин, або для недопущення завдання значної шкоди навколишньому природному середовищу; (4) держава має право не визнавати патентоспроможними діагностичні, терапевтичні, хірургічні методи лікування тварин і людей. 31 Угоди ТРІПС, доходимо висновку, що вітчизняне законодавство є більш ліберальним, що проявляється в такому: (1) за українським законом, винахід (корисна модель), що заявляється у другому патенті, призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги, натомість, за міжнародним ці вимоги є вищими - винахід повинен містити важливі технічні переваги великого економічного значення порівняно з винаходом, що заявляється в першому патенті; (2) у згаданому Законі України чітко не закріплено, що використання, дозволене щодо першого патенту, неповинно передаватися, за винятком, коли також передаються права за другим патентом. Тож, для вдосконалення процедури примусового ліцензування щодо «патентів на удосконалення винаходів» необхідно законодавчо встановити такі додаткові умови примусового ліцензування: (1) використання, дозволене щодо першого патенту, неповинно передаватися, за винятком, коли також передаються права за другим патентом; (2) винахід, який заявляється у другому патенті, повинен містити важливі технічні переваги великого економічного значення порівняно з винаходом, що заявляється в першому патенті, та бути призначеним для досягнення іншої мети, ніж та, що передбачена в першому патенті.