Обмін житла (жилих приміщень): цивілістичні аспекти - Автореферат

Це стосується, зокрема, такої важливої складової права на житло як право на його обмін, реалізація якого на практиці викликає низку проблем. Характеризуючи значення дослідження питань обміну житла, слід також звернути увагу на ту обставину, що, проголосивши право кожного громадянина на житло, держава вже не бере на себе обовязок забезпечити всіх бажаючих житлом з державного або громадського фонду. Зокрема, це стосується визначення співвідношення загальних положень Цивільного кодексу України з нормами, присвяченими обміну житла, норм глави 59 ЦК України та положень чинного Житлового кодексу Української РСР з метою розмежування сфери застосування цивільного та спеціального житлового законодавства стосовно обміну житла (жилих приміщень), а також підзаконних нормативних актів у цій сфері. Слід зазначити, що деякі питання обміну житла побіжно розглядалися в процесі дослідження тих чи інших аспектів здійснення права на житло (Є.В. Методологічною основою дослідження є загальнонауковий діалектичний метод, а також спеціальні наукові методи логічного, системно-структурного та порівняльного аналізу, які в сукупності були застосовані для встановлення значення та особливостей обміну житла, аналізу умов і предмета обміну житла, засобів забезпечення прав і інтересів учасників відповідних відносин.«Розвиток вітчизняного законодавства про обмін житла (жилих приміщень)» зазначено, що законодавство про обмін жилих приміщень в Україні розвивалося здебільшого в контексті загального розвитку законодавства, яким регулювалося користування жилими приміщеннями. Відносини користування житлом на сучасному етапі розвитку житлового законодавства регулюються здебільшого двома значними кодифікованими актами: Цивільним кодексом України (передусім, глава 28 «Право власності на житло», глава 59 «Найм (оренда) житла») і Житловим кодексом Української РСР. Сучасні вітчизняні дослідження у сфері житлового права стосуються здебільшого питань приватизації житла, окремих аспектів права власності на житло, поняття житла або інших проблем, також неповязаних з обміном житла. «Загальна характеристика обміну житла (жилих приміщень)» складається з чотирьох підрозділів, присвячених визначенню права громадян на обмін житла, предмета обміну житла, загальних умов такого обміну, а також випадків примусового обміну житла. «Предмет обміну житла (жилих приміщень)» присвячений дослідженню предмета обміну житла, аналіз якого дозволив зробити висновок, що користування власне «жилим приміщенням» не вичерпує повністю поняття «предмет договору найму жилого приміщення», оскільки при користуванні приміщенням виникає необхідність користування майном, яке це житло обслуговує.Право на житло є елементом загальної (цивільної) правоздатності громадянина, яка виникає з моменту його народження. Натомість, право (можливість) на обмін жилих приміщень може виникнути не раніше, ніж виникає право на володіння, користування й розпорядження певним жилим приміщенням, що може відбутися лише за наявності обставин, передбачених законом (юридичних фактів). Дослідження розуміння юридичної сутності та галузевої належності договору найму (оренди) житла дало можливість зробити висновок, що він є цивільно-правовим договором про отримання майна (житла) в тимчасове користування. Разом із тим, зазначений цивільно-правовий договір включає два різновиди: 1) договір найму соціального житла; 2) договір найму «несоціального» житла. На основі такого визначення поняття й сутності договору найму (оренди) житла право на обмін жилими приміщеннями, користування якими здійснюється на підставі договору, пропонується розглядати як елемент змісту відповідних договірних відносин.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ