Облаштування інтер"єру дерев"яних церков Західного Поділля та Покуття - Автореферат

Облаштування храму у відповідності з християнськими канонічними приписами формує комплекс предметів обладнання (обстави) церковного інтерєру ритуально-обрядового призначення. Аналіз збережених зразків XVIII - початку ХХ ст. обладнання деревяних церков Західного Поділля та Покуття свідчить, що це самобутнє маловивчене явище в українському сакральному мистецтві, тривалий час незаслужено залишалося поза увагою дослідників. Мета роботи - дослідити обладнання літургійного простору деревяних церков Покуття та Західного Поділля, його художні особливості з позиції ансамблевості, дати комплексну оцінку облаштування церковного інтерєру як своєрідного мистецького явища в народному мистецтві України. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: - проаналізувати історичні, географічні та естетичні передумови формування церковного облаштування в Україні; на основі вивчення історичних, археологічних, літературних джерел і насамперед порівняльного аналізу польового матеріалу простежити історію розвитку обладнання деревяних церков на Покутті та Західному Поділлі; дослідити художні особливості форми і декору обстави літургійного простору деревяних церков Західного Поділля та Покуття, здійснити їх порівняльний аналіз;Найдавніші письмові згадки, в яких фіксуються й описуються конкретні предмети обстави інтерєру деревяних храмів Західного Поділля і Покуття, дають інвентарні описи церковного обладнання в актах генеральних візитацій церков греко-католицьких єпархій цих регіонів XVIII - середини XIX ст. Овсійчук (1985, 1991, 1996), досліджуючи такі близькі за тематикою до обстави явища і предмети як оздоблення внутрішнього простору храму, іконостаси і їх декор, лише побіжно торкалися тих питань, що стосувалися окремих компонентів церковного обладнання (на кшталт ставників, пристінних вівтарів, павуків та ін.). Це переважно спорадичні короткі згадки і посилання з наголосом на мистецьких особливостях (орнаменті, декорі) окремих предметів церковного обладнання, які розглядаються в контексті дослідження ширших культурних явищ і понять на зразок генезису українського декору чи аналізу мотивів барокового різьблення в Україні (на прикладі іконостасів, кіотів тощо). Не деталізуючи окремо питання церковної обстави, її особливостей і місця в інтерєрі храму, Карамзин-Каковський (1975) на прикладі одного етнографічного району (Лемківщина) продемонстрував можливість комплексно охопити і дослідити мистецькі вартісні памятки інтерєру кожної з окремо досліджених ним церков, описавши при цьому цілий ряд предметів літургійного обладнання храмів. Попри використання архівних джерел, велика увага при дослідженні приділялася вивченню речового матеріалу, зокрема конкретних історичних памяток церковної обстави з фондових колекцій і постійних експозицій багатьох музеїв України: Національного музею у Львові (НМЛ), Львівського музею народної архітектури та побуту (ЛМНАП), музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України (МЕХП), Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття (КМНМГП), Чернівецького музею народної архітектури та побуту, Національного музею історії України у Києві та ін.У деревяних церквах Покуття і Західного Поділля облаштування церковного інтерєру формувалося під впливом різних факторів: канонічних приписів, місцевих народних традицій, історико-культурних процесів, мистецьких стилів. Природні умови, локальні етнографічні особливості в сукупності з впливами різноманітних культурних факторів і у відповідності з вимогами канону історично сформували вигляд обстави деревяної церкви цих регіонів. На основі джерельних, літературних та польових матеріалів встановлено, що процес розвитку обстави церков Західного Поділля та Покуття, формування її ансамблю можна поділити на три історичні етапи: 1) Початковий етап повязаний з періодом Давньокиївської держави й Галицько-Волинського князівства X-XIV століть. Історичні джерела, окремі збережені зразки обстави давньоруського часу певною мірою дають можливість простежити розвиток церковної обстави X - середини XIV ст. і зробити висновок, що в той період обладнання деревяних церков на Покутті і Західному Поділлі не мало ще сформованих регіональних відмінностей і в цілому не відрізнялося від аналогічних предметів з інших регіонів Давньокиївської держави. З будівництвом величних, добре інсольованих деревяних храмів обстава збільшується кількісно, збільшуються також параметри окремих предметів обстави: іконостасу, вівтарів та ін., урізноманітнюється декор (профілювання; ажурне, рельєфне різьблення та ін.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ