Облік та контроль витрат рослинництва - Автореферат

У процесі досягнення поставлених макроекономічних показників бухгалтери вітчизняних сільськогосподарських підприємств застосовують Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), які були затверджені Міністерством аграрної політики і продовольства України ще 2001 року, і не відповідають вимогам теперішніх умов господарювання. Розкрито економічну сутність витрат виробництва; узагальнено класифікацію витрат з урахуванням особливостей галузі рослинництва, зокрема критично оцінено підходи до групування витрат по відношенню до обсягу виробництва; досліджено етапи становлення управлінського обліку, на основі яких виділено центри відповідальності за витратами; виділено специфічні функції управлінського обліку та визначено концептуальні засади побудови управлінського обліку в рослинництві. Такими чинниками виділено технологічні, організаційні, економічні та обліково-аналітичні визначено субєкти організаційного та методичного впливу на побудову обліку витрат в рослинництві; дано критичну оцінку сучасної практики первинного обліку виробничих витрат та формування собівартості продукції рослинництва у звітності; проаналізовано порядок обліку витрат на утримання та експлуатацію машинно-тракторного парку; розглянуто підходи до організації внутрішньогосподарського контролю витрат. Ця система дозволяє керівникам самостійно планувати витрати і брати безпосередню участь у формуванні та контролі цих витрат, за допомогою оперативного контролю витрат в момент здійснення господарських операцій можна оцінити їхню доцільність та своєчасно усунути факти перевитрат і марнотратства, тобто, контроль з функції управління вищої ланки керівництва трансформується у самоконтроль виробничих підрозділів, створюються передумови для застосування заходів матеріальної зацікавленості. Наведено пропозиції щодо удосконалення порядку формування бюджетних витрат та розрахунку фактичних витрат рослинницьких підрозділів; обґрунтовано підхід до обчислення результатів діяльності центрів прибутку із застосуванням рахунку 77 «Реалізація»; запропоновано форму внутрішньогосподарської звітності для посилення контролю витрат; надано рекомендації щодо ведення обліку браку в рослинництві та витрат на утримання і експлуатацію машин (обладнання); розроблено модель побудови бюджетів та організації обліку і контролю витрат в галузі рослинництва.Отримані результати дають змогу зробити наступні висновки: Узагальнена автором класифікація враховує галузеву специфіку виробництва продукції рослинництва та виокремлює 11 класифікаційних рівнів, використання яких найбільш доцільне для цілей бухгалтерського обліку та інформаційного забезпечення управління процесом формування собівартості. Враховуючи фізіократичну основу економіки галузі рослинництва, де діяльність неможлива без використання сонця, води, землі та інших природних факторів, визначено концептуальні чинники формування методології управлінського обліку. Узагальнено схему руху інформації про витрати, на основі чого обґрунтована позиція, що центрами відповідальності, які формують інформацію про витрати, є не тільки виробничі підрозділи і відділи збуту продукції рослинництва, але й обліково-фінансові служби підприємства. У роботі удосконалено номенклатуру статей витрат в рослинництві для організації їх обліку і контролю шляхом доповнення статтями «Роботи, послуги», «Витрати на ремонт основних засобів» і «Брак у рослинництві». Наведена номенклатура дає можливість достовірного розподілу витрат з експлуатації різних за марками і призначенням машин на обєкти обліку в рослинництві, дозволяє покращити контроль за непродуктивними втратами і тим самим підвищити відповідальність працівників за дотримання технології виробництва продукції рослинництва.