Економічна сутність розрахунків за соціальним страхуванням. Нормативне регулювання обліку розрахунків за соціальним страхуванням. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків. Порядок складання та подання звітності до фондів соціального страхування.
ЗМІСТ Вступ РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ 1.1 Економічна сутність розрахунків за соціальним страхуванням 1.2 Нормативне регулювання обліку розрахунків за соціальним страхуванням РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ 2.1 Документальне оформлення операцій з обліку розрахунків за соціальним страхуванням 2.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за соціальним страхуванням 2.3 Відображення інформації з обліку розрахунків за соціальним страхуванням в облікових регістрах та фінансовій звітності 2.4 Порядок складання та подання звітності до фондів соціального страхування Висновки Список використаної літератури Додатки ВСТУП Актуальність теми. Право працівників на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності закріплене Конституцією України і забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування за рахунок держави. Усі підприємства, які використовують працю найманих робітників, є платниками збору на обов’язкове соціальне страхування (зокрема загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) і збору на обов’язкове пенсійне страхування. Основами законодавства України визначено, що загальнообовязкове державне соціальне страхування - це система прав, зобовязань і гарантій, які передбачають надання соціального захисту, яка включає матеріальне забезпечення громадян у разі захворювання, повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежними від них причинами, а також за віком та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавцем), а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Із сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обовязкові та добровільні утримання. Обовязкові утримання включають: податок на доходи фізичних осіб, внески до Пенсійного фонду, збори на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності та на випадок безробіття. На жаль, механізми такого захисту в Україні майже повністю відсутні. Соціальне страхування - це встановлена державою система права щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення громадянам у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями та найманими працівниками, а також бюджетних асигнувань у випадках, визначених законодавством [31, c. Можна виділити такі основні елементи соціального страхування: - соціальне страхування, що фінансується за рахунок внесків, які зазвичай сплачують роботодавці та працівники, за можливої участі держави у формі внесків за певні категорії працівників або дотацій за рахунок загальних податків; - обов’язкова участь працівників із деякими винятками; - внески акумулюються у спеціальних фондах, за рахунок яких виплачується пенсія та допомога; - надлишок коштів у фонді, які не використані для виплати пенсій або допомоги, інвестуються для отримання додаткового доходу; - особисте право на пенсію чи допомогу гарантується наявним обліком внесків без застосування процедури перевірки доходів або нужденності; - розмір внеску та виплати часто залежить від того, який заробіток має (або мала) застрахована особа; - страхування від трудового каліцтва зазвичай повністю фінансується за рахунок наймача за можливої участі держави за рахунок загальних податків. Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (форми №П-12 та №П-13) застосовують для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
