Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві - Курсовая работа

Актуальність теми полягає в тому, що сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробці та прийнятті управлінських рішень забезпеченню ефективності їх роботи. Працюючи в умовах ринку, чи конкуренції, власник повинен постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, співставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенціальний прибуток від їх додаткової експлуатації. Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До виробничих запасів належать сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, інші матеріали та малоцінні та швидкозношувальні предмети (далі - МШП). Отже одним з актуальних завдань для підприємства є виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів підприємства, запобігання зловживанням та перевитратам по матеріальним статтям, так як від цього залежить собівартість продукції, підвищення продуктивності праці, рентабельності виробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів: вартість - не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби; (робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості; 47 Положення № 250 містив перелік предметів, що відносяться до МШП, а саме: знаряддя лову (трали, неводи, сіті й ін.) незалежно від вартості й терміну служби; формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємств, а також одяг і взуття в установах охорони здоровя, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості й терміну служби; Вартість МШП, що знаходяться в експлуатації (за винятком спеціальних інструментів і пристосувань, тимчасових (нетитульних) споруджень, а також предметів, призначених для видачі напрокат), погашалася шляхом нарахування зносу одним із трьох способів: щомісяця - виходячи з відповідного терміну служби;Згідно з П(С)БО 9 “Запаси" виділяють такі головні причини вибуття виробничих запасів із балансу [4]:-відпуск у виробництво; На підприємстві при відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінку їх здійснюють за двома методами:-ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; Недолік цього методу - одинакові запаси облічуються за різною вартістю. Метод ідентифікованої собівартості не залежить від дати оприбуткування запасів. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.П(С)БО 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України регулює порядок оцінки і обліку ТМЦ на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності, дає аудитору інформацію про нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, повязаних із рухом запасів. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Затверджене положення (стандарт бух. обліку) повинне застосовуватися для складання бух. звітності, а новий план рахунків полегшує цю роботу відповідно до Закону України про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні. Класи рахунків побудовані за принципом: спочатку класи рахунків активів, потім типи обліку власності капіталу і близького до нього за призначенням і змістом, групи рахунків обліку забезпечує і цільових коштів, потім 2-і класи рахунків обліку довготривалих і поточних (короткострокових зобовязань), а потім класи рахунків обліку доходів і фінансових результатів. Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобовязань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства).До оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін. МШ-1 Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) Використовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади обліку МШП

1.1 Економічна сутність та класифікація МШП

1.2 Методи списання МШП

1.3 Нормативне регулювання МШП

Розділ 2. Облік МШП на підприємстві

2.1 Документальне оформлення руху МШП

2.2 Синтетичний і аналітичний облік МШП

Висновки

Список використаних джерел