Облік і контроль процесу резервування (на прикладі діяльності великих промислових підприємств України) - Автореферат

Водночас методики формування, використання та відображення резервів у бухгалтерському обліку не мають достатнього обґрунтування, послаблена увага до облікових резервів як інструменту стабілізації діяльності підприємства, що негативно впливає на загальні процеси ринкових перетворень в Україні. Для державного власника в нефінансовому корпоративному секторі економіки принципово важливо мати впевненість у обєктивності методики визначення фінансового результату, з якого формується фонд дивідендів, проте результати перевірки таких підприємств Контрольно-ревізійним управлінням свідчать про непоодинокі випадки використання резервування як засобу заниження величини прибутку. Для досягнення визначеної мети в дисертації поставлено наступні завдання: - усунути неконвенційність понять в бухгалтерському обліку щодо резервування (“резерв”, “фонд”, “резервний капітал”, “забезпечення”) шляхом уточнення економічної сутності резервів з метою теоретичного обґрунтування підходів до організації процесу облікового резервування та методики обліку резервів; У процесі дослідження теоретичних аспектів резервування застосовано методи теоретичного узагальнення, причинно-наслідкового звязку, індукції й дедукції, історичного та логічного аналізу та синтезу (для зясування й уточнення економічної сутності резервів та удосконалення їх класифікації); метод порівняння (для виявлення основних відмінностей облікової практики резервування в Україні та за кордоном); абстрактно-логічний метод (для удосконалення класифікації резервів); метод спостереження та статистичні методи (для вивчення стану резервування на великих промислових підприємствах). Основні положення наукової новизни полягають у наступному: уперше: - запропоновано для використання поняття “облікові резерви” (обєкт, сформований у системі бухгалтерського обліку з метою коригування впливу господарських ризиків на фінансовий результат та забезпечення обєктивності при визначенні ефективності управління), яке слід відрізняти від “резервів” як запасів ресурсів і “резервів потенційних можливостей”, що дозволить конкретизувати сутність та напрями удосконалення методики обліку відповідних обєктів; виділено процес облікового резервування (формування обєктів обліку для коригування впливу господарських ризиків на фінансовий результат) як складову загального процесу резервування на підприємствах (С.У першому розділі “Резерви, резервна система, процес резервування: теоретичні аспекти облікової інтерпретації” акцентовано увагу на уточненні понятійного апарату, визначено сутність процесу облікового резервування як елемента резервної системи підприємства, показано значення резервів та обґрунтовано необхідність резервування для забезпечення стійкого розвитку підприємства; проведено критичний аналіз існуючих підходів до класифікації резервів. Крім того, аналізуючи специфіку підходів до трактування понять “капітал”, “фонд”, “резерв”, “забезпечення”, “регулятив”, “резервний капітал”, “резервний фонд” виявлено неконвенційність термінології, яку використовували дослідники різних історичних періодів. На підставі дослідження сучасної облікової парадигми сформульовано визначення резервів, що відповідає їх економічній сутності: під резервом слід розуміти запас високоліквідних засобів, що створюється субєктом господарювання відповідно до чинного законодавства та внутрішніх документів, характеризується особливим порядком формування та необхідністю оперативного цільового використання, і призначений для покриття ймовірних або очікуваних витрат і збитків. На основі критичної оцінки підходу до розгляду резервної системи лише як сукупності резервів, що формуються на підприємстві, уточнено трактування її поняття як системи процесів резервування, які включають в себе формування, контроль і використання всіх резервів підприємства. Зясовано, що слід розрізняти облікові резерви (обєкти, які вводяться до системи бухгалтерського обліку як засіб її оптимізації через забезпечення відповідності доходів та витрат і впливу на фінансовий результат), резерви як запаси матеріальних та / або фінансових ресурсів (рис.Проаналізовано доцільність формування резервів і фондів на промислових підприємствах і виявлено, що на кожному підприємстві, незалежно від його розміру, доцільно формувати резерв сумнівних боргів, резерв виплати щорічної винагороди за вислугу років і за підсумками роботи за рік, а також, резерв на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування (за наявності договору на гарантійне обслуговування проданої продукції та оголошеної політики надання післяпродажних гарантій покупцям). До елементів організації процесу облікового резервування належать: учасники - виконавці (бухгалтер, управлінський персонал, які відповідають за процес резервування) та контрагенти (особи, з якими взаємодіє бухгалтер у процесі резервування); дії (резервування як сукупність відображення в обліку відповідних операцій, документальне оформлення процесу); результат (інформація про сукупність сформованих в обліку резервів); регламентні документи (чинне з

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ