Облік і контроль непрямих витрат (на матеріалах підприємств харчової промисловості України) - Автореферат

Витрати, які безпосередньо впливають на кінцевий результат господарської діяльності, завжди були обєктом теоретичних та прикладних досліджень, а тому знаходились у постійному звязку з такими важливішими функціями управління, як планування, нормування, організація виробництва, облік і контроль. В результаті питання зниження витрат, забезпечення їх оптимальної величини на одиницю продукції необхідно розглядати провідними облікової політики підприємства, що вимагає від науковців і практиків постійного пошуку раціональних методів обліку і контролю витрат, відпрацювання їх методології, організації і методики. Вагомий внесок в теорію і практику обліку і контролю непрямих витрат зробили як зарубіжні вчені-економісти Р. Разом з тим окремі організаційно-методологічні питання удосконалення обліку і контролю непрямих витрат потребують більш поглибленого вивчення І розробки. створення досконалої класифікації непрямих витрат для підвищення аналітичності облікової інформації та запровадження раціональних методів їх розподілу; облік контроль непрямий витрата розробка принципово нової методики обліку та внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат в умовах компютерного середовища, яка б значно підвищила дієвість та оперативність цих важливих функцій управління.Для забезпечення єдності методичних і методологічних підходів до планування, обліку і калькулювання собівартості продукції на підприємствах різних виробництв, правильного визначення ролі і облікових особливостей непрямих витрат, суттєве значення має їх класифікація, яка є важливою передумовою раціональної організації і ведення обліку та здійснення контролю непрямих витрат. До згаданих передумов віднесені: виділення собівартості в якості важливого якісного показника господарської діяльності підприємства; визначення опорних обєктів обліку і контролю, які передвизначають повноту інформаційного забезпечення та ефективність внутрішньогосподарського контролю; форми і методи обліку витрат; досконала класифікація непрямих витрат, яка задовольняє потреби теорії та практики; склад первинної інформації та документооборот; технологічні та організаційні особливості виробництва; стан реалізації облікової політики підприємства; чітке закріплення контрольних функцій працівників обліку; ступінь автоматизації обліково-аналітичної та контрольної інформації. Дослідження свідчать, що основними статтями витрат, які включаються до складу загальновиробничих витрат на підприємствах харчової промисловості є: витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів загальновиробничого призначення; амортизація основних засобів загальновиробничого призначення; витрати на управління виробництвом; витрати на обслуговування виробничого процесу; інші витрати. Аналіз статей і елементів загальновиробничих витрат підприємств харчової промисловості підтверджує, що загальновиробничі витрати (крім витрат на утримання, експлуатацію і ремонт основних засобів) є нерегульованими постійними витратами, розмір яких залежить від організаційно-технічних умов виробничих процесів і соціальної політики держави і підприємств. Як вказують проведені дослідження, на підприємствах харчової промисловості найбільш доцільною базою для розподілу загальновиробничих витрат між виробничими центрами є витрати на утримання, експлуатацію і ремонт технологічного обладнання: по-перше витрати на утримання, експлуатацію і ремонт технологічного обладнання найбільш тісно повязані з іншими загальновиробничими витратами;У дисертації наведене теоретичне узагальнення і розвязання наукової задачі, що виявляється у розробці науково-теоретичних і практичних підходів щодо вдосконалення методики обліку і контролю непрямих витрат на підприємствах харчової промисловості. На основі проведеного дисертаційного дослідження можна зробити наступні узагальнення, висновки і пропозиції: У загальній системі показників, які характеризують ефективність виробництва як всього підприємства, так і його підрозділів, головне місце належить собівартості. Для забезпечення одностайності методологічних і методичних принципів планування, обліку і калькулювання собівартості, правильного розуміння, призначення, ролі в виробництві, облікових особливостей непрямих витрат велике значення має їх класифікація. Узагальнення спеціальної літератури і господарської практики дозволило визначити більш раціональну класифікацію непрямих витрат, відокремити найбільш важливі класифікаційні ознаки непрямих витрат для харчових підприємств: можливості регулювання; відношення до обсягів виробництва; техніко-економічне призначення. Загальновиробничі витрати підприємств харчової промисловості (крім витрат на утримання, експлуатацію і ремонт основних засобів) являються нерегульованими постійними витратами, розмір яких залежить від організаційно-технічних умов виробничих процесів і соціальної політики держави і підприємств.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ