Облік і контроль лізингових операцій: теорія і практика - Автореферат

Лізингові операції досить давно стали невідємною частиною економіки розвинутих країн, де близько 30 % інвестицій припадає саме на операції лізингового характеру. З прийняттям національних стандартів бухгалтерського обліку в Україні виникла необхідність розробки методології обліку лізингових операцій, орієнтованої на міжнародний досвід та національні традиції. Питання обліку лізингових операцій були предметом досліджень ряду вчених: українських - Ф.Ф. Причому дисертаційні дослідження з бухгалтерського обліку лізингових операцій проводились лише в Росії. В Україні не захищено жодної дисертації, яка була б присвячена питанням обліку лізингових операцій.В першому розділі “Загальнотеоретичні аспекти лізингу як економіко-правової категорії” узагальнено етапи та особливості розвитку лізингової діяльності в Україні та інших країнах світу, визначено перспективні напрями подальшого розвитку лізингових операцій в Україні, які полягають у: а) розробці та реалізації державної програми розвитку лізингу; б) впровадженні в практику спрощеного, прискореного механізму реєстрації руху обєктів лізингу; в) встановленні пільг для довгострокових товарних кредитів, що надходять в Україну; г) посиленні контролю за здійсненням лізингових операцій з боку держави. Проведено порівняння лізингу з: а) орендою - за субєктами, обєктами, правом власності, зобовязаннями та відповідальністю субєктів, страхуванням майна тощо; б) прокатом - за обєктами, тривалістю угоди, порядком здійснення ремонту майна та переходу права власності тощо; в) кредитом - за цільовим призначенням, гарантіями, платежами, порядком відображення майна на балансі підприємства тощо; г) продажем у розстрочку - за моментом та переходом права власності на майно тощо. В результаті порівняння зазначених категорій та проведеного аналізу дефініцій лізингу в економічній літературі визначено, що лізинг є комплексом економіко-правових відносин, які виникають при передачі за відповідну плату, на визначений термін і на відповідних умовах, що обумовлені договором, лізингодавцем у тимчасове користування майна, придбаного спеціально для лізингоодержувача, з правом викупу. Дисертант відстоює позицію, що визначення субєктів лізингу в Законі України “Про лізинг” через поняття субєктів підприємницької діяльності обмежує кількість учасників лізингових угод і, відповідно, кількість укладених лізингових договорів. При передачі обєкта лізингу слід оформлювати акт (накладну) приймання-передачі основних засобів, на зворотному боці якого доцільно передбачати: дату, номер, строк початку та закінчення договору лізингу; особу, у якої обліковується майно, надане в лізинг.Під контролем в дисертаційній роботі розуміється систематичне спостереження і перевірка процесу функціонування певного обєкта з метою встановлення його відхилень від заданих параметрів. У звязку з тим, що одним із методів наступного господарського контролю є аудит, а питання аудиту лізингових операцій в економічній літературі практично не висвітлювались, дисертантом розроблено методику проведення аудиту лізингових операцій, зосереджено увагу на порядку перевірки договорів, укладених для здійснення лізингової діяльності, а також поставлено питання перевірки долізингових операцій, в результаті яких субєкти лізингу несуть додаткові витрати ще до укладання договору лізингу (витрати на телефонні розмови, факси, листування тощо). Визначено, що метою аудиту лізингових операцій є встановлення відповідності діючого порядку обліку та оподаткування лізингових операцій нормативним документам, чинним в Україні протягом періоду, що перевіряється. Починати аудиторську перевірку рекомендується із зясування питання, хто є замовником аудиту лізингових операцій: саме від цього будуть залежати завдання, поставлені перед перевіряючими. В дисертації стверджується, що основним завданням аудиту лізингових операцій є збір та узагальнення наявної інформації про господарську діяльність субєктів лізингових відносин (лізингодавця, лізингоодержувача або продавця лізингового майна) з метою надання висновку про реальний фінансовий стан.В умовах ринкової економіки та у звязку із впровадженням в бухгалтерську практику національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку виникла необхідність в науково обґрунтованому, комплексному підході до організації та ведення обліку лізингових операцій. Раціональна і ефективна організація бухгалтерського обліку лізингових операцій залежить від правильно визначених ознак класифікації лізингу для цілей обліку: кількість учасників, тип майна, право власності, сектор ринку. Це дає змогу організувати аналітичний облік контрагентів, встановити належність обєкта лізингу до рухомого чи нерухомого майна, порядок обліку майна на балансі підприємства чи поза ним, необхідність відображення в обліку курсових різниць, що виникають при проведенні зовнішньоекономічної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ