Облік і аудит резервів капіталу: методологія та організація - Автореферат

Внаслідок економічної та політичної ситуації в Україні та світі спостерігається зниження фінансової стійкості торговельних підприємств через недостатній обсяг резервів капіталу як складової власного оборотного капіталу. Дискусійність багатьох теоретичних положень, практична значимість обліку і аудиту резервів капіталу, недостатній рівень їх дослідження з погляду сучасних потреб управління потребує виокремлення проблемних питань, які стосуються сутності резервів капіталу, їх класифікації, методики формування та відображення в обліку, документального оформлення операцій, повязаних з рухом резервів капіталу, розкриття інформації щодо досліджуваної категорії у системі звітності, методичних та організаційних підходів щодо проведення аудиторської перевірки резервів капіталу. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Полтавського університету споживчої кооперації України за темами: “Удосконалення бухгалтерського обліку та аудиту в умовах переходу до міжнародних та національних стандартів” (номер державної реєстрації 0106U006562), за якою автором проведено дослідження розвитку системи резервування в Україні та зарубіжних країнах відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності; “Бухгалтерський облік в управлінні підприємством” (номер державної реєстрації 0105U008468), за якою особистий внесок автора полягає в розробці шляхів удосконалення організації та методики обліку резервів капіталу, розкриття інформації щодо резервів капіталу у внутрішній звітності підприємства (довідка № 45-102/14-1 від 11.09.2008р). Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: дослідити сутність резервів капіталу як окремої облікової категорії, що характеризує ступінь фінансової стійкості субєкта господарювання до впливу зовнішніх факторів; аудит резерв капітал визначити засади формування резервів капіталу на торговельних підприємствах та провести оцінки їх стану; При дослідженні методологічних та організаційних аспектів обліку і аудиту резервів капіталу торговельних підприємств використовувались методи індукції та дедукції - для визначення загальних тенденцій розвитку процесу резервування капіталу; методи теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття сутності “резервів”, “забезпечень”, “регулятивів”, “резервів капіталу” як обєктів обліку і аудиту; методи причинно-наслідкового звязку та абстрактно-логічний метод - для удосконалення класифікації резервів капіталу та методики їх аналітичного та синтетичного обліку; спостереження - для визначення стану процесу резервування капіталу на торговельних підприємствах.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади обліку і аудиту резервів капіталу” досліджено економічну сутність резервів капіталу, визначено їх роль та значення для економіки, що функціонує в умовах невизначеності та непередбачуваності економічного середовища, посилення конкуренції і недостатнього захисту від впливу зовнішніх чинників фінансового характеру, недобросовісної конкуренції та постійних геополітичних катаклізмів; обґрунтовано необхідність виділення резервів капіталу субєктів господарювання в окрему облікову категорію; удосконалено класифікацію резервів капіталу; розглянуто проблеми нормативно-правового та регламентаційного забезпечення обліку і аудиту резервів капіталу торговельних підприємств, визначено місце резервів капіталу в системі бухгалтерського обліку і аудиту. За результатами дослідження було виявлено, що станом на 2008 р. на торговельних підприємствах Полтавської області в загальній кількості резервів капіталу одним підприємством формується не більше трьох видів, а саме: резерв сумнівних боргів, резервний капітал, резерви майбутніх витрат і платежів (рис.1). Критичний аналіз раніше отриманих результатів стосовно класифікації резервів капіталу, відсутність їх класифікаційних груп у нормативній базі, що регламентує порядок ведення обліку резервів капіталу, дозволило автору провести узагальнення і запропонувати розширення класифікаційних ознак резервів капіталу, які в повній мірі характеризують обєкт дослідження як специфічний обєкт бухгалтерського обліку і аудиту. У другому розділі “Вдосконалення методики і організації обліку резервів капіталу підприємства” розглянуто організаційні та методологічні підходи до обліку резервів капіталу у фінансовому та податковому аспектах, набули подальшого доопрацювання елементи облікової політики в частині резервів капіталу, удосконалено методику розрахунку резервів капіталу та розроблено й обґрунтовано підходи щодо удосконалення облікового процесу, його документального оформлення та відображення резервів капіталу у системі звітності. Резерв на виплату премій РВП= ПРМІС • ВНРВП, де ПРМІС - фактична сума премій за місяць, в якому проводиться відрахування до резерву, грн; ВНРВП - норматив щомісячних нарахувань до резерву на виплату премій, %; При цьому норматив відрахувань до резерву на виплату премій розраховується наступним чином: ВНРВП = (ФОПРНР / ФОПНР)•100%, ФОПРНР -

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ