Облік і аудит формування та руху статутного капіталу відкритих акціонерних товариств - Автореферат

Неузгодженість норм чинного законодавства, нормативних документів бухгалтерського і податкового обліку, відсутність методичного забезпечення оцінки розміру статутного капіталу за критеріями справедливої вартості і вартості чистих активів актуалізують вибір теми дослідження. Найбільшої уваги в дослідженні приділено проблемам обліку операцій по формуванню і зміні статутного капіталу відкритих акціонерних товариств, неупередженого підтвердження достовірності оцінки капіталу незалежним аудитом, що є обовязковим для відкритих акціонерних товариств. Савченко також висвітлюють питання щодо організаційного та методичного забезпечення процедур аудиту без персоніфікації предмету перевірки, у тому числі й статутного капіталу та операцій з ним. Відсутність єдиних організаційних і методичних підходів до бухгалтерського обліку, зовнішнього та внутрішнього аудиту статутного капіталу в системі управління відкритими акціонерними товариствами, недостатній обсяг досліджень з даної теми, а також наявність потенційних помилок щодо облікових оцінок статутного капіталу при аудиті обумовили актуальність проведеного дослідження та його науково-практичне значення. Під час дослідження використовувались наступні методи: порівняння - для визначення спільних рис та відмінностей норм законодавства, окремих визначень і положень бухгалтерського обліку й аудиту, відповідних методик та стандартів; абстрагування - для визначення параметричних облікових і контрольних моделей статутного капіталу; конкретизації - для розробки процедур обліку й аудиту статутного капіталу; моделювання - для розробки загальної та прикладної моделі статутного капіталу в управлінні відкритим акціонерним товариством; формалізації - для розробки методики оцінки вартості чистих активів і побудови моделей статутного капіталу тощо.У першому розділі - “Теоретичні аспекти бухгалтерського обліку і аудиту статутного капіталу ВАТ” дано економіко-правову характеристику статутного капіталу; виявлено термінологічні вади і обмеження у законодавстві; визначено фактичну роль статутного капіталу ВАТ у сучасних умовах та оцінено механізм його формування і зміни; вирішено питання моделювання статутного капіталу для цілей обліку й аудиту; досліджено сучасний стан організації та методичного інструментарію аудиту статутного капіталу, а також сформульовано власну наукову позицію щодо визначення статутного капіталу як предмету обліку і аудиту. У результаті було встановлено взаємозвязок між видами оцінки статутного капіталу у документах і обліку, визначено критерії, яким повинен відповідати статутний капітал, і складено дві моделі статутного капіталу при формуванні (1) та відображенні у звітності: n Ці моделі дозволили позиціонувати статутний капітал як предмет аудиту і встановити, що він тричі виступає предметом аудиторської перевірки: при реєстрації субєкта господарювання, при обовязковому аудиті як елемент фінансової звітності, при зміні розміру статутного капіталу. За результатами узагальнення вимог стандартів на підставі параметричної моделі статутного капіталу було виокремлено три етапи його оцінки в процесі функціонування підприємства: 1) первісне визнання - для обліку формування статутного капіталу (мінімальний розмір > розмір, зареєстрований у статуті > коригування на неоплачений капітал); 2) поточне визнання - для оцінки зміни статутного капіталу (збільшення або зменшення); 3) звітне визнання (відповідність статуту > зменшення відповідно до вартості чистих активів). Під час дослідження методики первісного визнання статутного капіталу було виявлено дві проблеми: 1) відсутність методики оцінки справедливої вартості внесків до статутного капіталу; 2) неузгодженість бухгалтерського і податкового обліку внесків у вигляді товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ).У дисертації наведено обґрунтування теоретичних і науково-методичних положень стосовно удосконалення методики обліку та аудиту статутного капіталу; запропоновано нові підходи до вирішення наукових завдань щодо визнання статутного капіталу в обліку і звітності, щодо формування основних облікових та контрольних моделей статутного капіталу; надано рекомендації з організації і методики оцінки складових статутного капіталу, організації системи внутрішнього аудиту в системі управління відкритим акціонерним товариством. Дослідження термінів “статутний капітал”, “учасник”, “засновник”, “емісія”, “внесок до статутного капіталу”, функцій статутного капіталу відповідно до норм спеціального і загального права дозволили виявити та класифікувати: термінологічні вади, недоліки та обмеженість норм законодавства, а також визначити послідовність і процедуру формування та зміни статутного капіталу відповідно до зміни у ньому. На основі групування і узагальнення дослідження норм вітчизняного законодавства вперше розроблені моделі статутного капіталу у вигляді системи рівнянь, які дозволяють більш точно та обєктивно оцінювати статутний капітал і відповідно, відображати його у звітності. Аналіз методики обліку статутного капіталу за цими оцінками

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ