Обгрунтування застосування лізоцимвміщуючих препаратів при лікуванні хронічного катарального гінгівіту у дітей - Автореферат

В цілому захворювання пародонта є однією з головних причин ранньої втрати зубів, вогнище запалення стає до того ж джерелом сенсибілізації організму, а прогресування дистрофічно-запального процесу в пародонті призводить до порушення процесів регенерації й деструкції кістки альвеолярного відростка (Белоклицкая Г.Ф., 1996; Деньга О.В., 2001; Яковлєва Н.Н., 2008; Page R.C., 1991; Kinane D.F., 2001). Виходячи із загальних уявлень про розвиток запальних захворювань пародонта, гінгівіт варто розглядати як багатофакторну патологію, обумовлену несприятливим впливом загальних і місцевих факторів, а також агресивних факторів зовнішнього середовища (Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Деньга О.В., 2001; Хоменко Л.А., 2007). До зовнішніх причин відносять поганий догляд за порожниною рота, що призводить до накопичення зубних відкладень, вплив фізичних (травма, опік, променевий вплив), хімічних (вплив агресивних речовин), біологічних (інфекції) і медичних (ятрогенних) факторів (Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Иванова Ж.В., 2002; Ковач И.С., 2006; Genco R.J., 1996). Це послужило підставою для вивчення ефективності лізоцимвміщуючих препаратів з наступним включенням одного з них у комплекс лікувально-профілактичних заходів у дітей із ХКГ. Для досягнення мети дослідження визначені наступні завдання: Вивчити поширеність ХКГ та показники гомеостазу й мікробіоценозу ротової порожнини в дітей 12-13 років в нормі та при наявності запалення ясен. катаральний гінгівіт лізоцимвміщуючийЩури були розділені на шість груп: дві контрольні та чотири дослідні, по 10 щурів у кожній групі. Дослідним групам щурів на тлі моделювання пародонтиту щодня проводили наступні процедури: в 3-й групі - введення per os таблеток «Лісобакт» (10 мг/кг) у вигляді водної суспензії; в 4-й групі - ополіскування ротової порожнини зубним еліксиром «Санодент»; в 5-й групі - ополіскування ротової порожнини зубним еліксиром «Лізодент»; в 6-й - ополіскування ротової порожнини зубним еліксиром «Лізомукоїд». У сироватці крові, ротовій рідині та біоптатах ясен щурів визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г, 1977); активність каталази (Каролюк М.А., Иванова Л.И., 1988), загальну протеолітичну активність (ЗПА) (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973). У дітей з генералізованим ХКГ визначено зниження швидкості салівації (з 0,61±0,07 мл/хв. до 0,45±0,05 мл/хв., р=0,07), збільшення ступеня еміграції лейкоцитів (з 255,2±27,0 тис./мл до 454,2±42,0 тис./мл, р<0,001) та інтенсивності злущування епітелію (з 23,1±2,4 тис./мл до 33,8±2,9 тис./мл, р<0,05) в порівнянні з дітьми з інтактним пародонтом. Через 6 і 12 місяців гігієнічний стан порожнини рота дітей обох груп був гарним, при цьому в дітей, які додатково одержували «Лізомукоїд», показники гігієнічних індексів були значно нижче, ніж у дітей групи порівняння (ГІ Гріна-Вермільона: 0,70±0,03 балів у групі порівняння проти 0,56±0,02 балів в основній групі, р<0,002; Silness-Loe: 0,98±0,05 балів у групі порівняння проти 0,70±0,04 в основній групі, р<0,001).У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове рішення наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей шляхом застосування лікувально-профілактичного комплексу, дія якого спрямована на зменшення активності мікробного фактора, що ініціює й підтримує запалення, а також стимуляцію природних захисних механізмів ротової порожнини. Встановлено, що в дітей з генералізованим ХКГ спостерігаються істотні зміни в показниках гомеостазу порожнини рота: зменшення швидкості салівації (на 26%), негативний баланс прооксидантно-антиоксидантної (збільшення вмісту МДА на 21% та зменшення активності каталази на 31,4%) і протеолітичної систем (збільшення активності еластази в 2,7 рази), активізація мікробного фактора (збільшення мікробного числа і активності ферменту уреази в 3 рази) та зниження факторів неспецифічної резистентності (зменшення вмісту лізоциму на 46%). Доведено, що зубний еліксир «Лізомукоїд» місцево зменшує інтенсифікацію процесу перекисного окислення ліпідів (зменшення вмісту МДА в яснах в 1,48 рази, у ротовій рідині - в 2 рази), активізує систему антиоксидантного захисту (збільшує активність каталази в яснах на 10,6 %, у ротовій рідині - на 51 %), має протизапальну дію (зменшує в яснах ЗПА на 25%, у ротовій рідині - на 41,2 %; активність КФ - у яснах на 47,7 %, у ротовій рідині - на 56,1 %). Застосування протягом 1 року комплексу лікувально-профілактичних заходів, що включає «Лізомукоїд», поліпшує гігієнічний стан порожнини рота дітей (за індексом Гріна-Вермільона в 4 рази, за індексом Silness-Loe - в 3,6 рази), сприяє зменшенню інтенсивності (за пробою Шиллера-Писарєва в 2,2 рази) і поширеності запалення (за індексом РМА в 3,2 рази) та кровоточивості ясен (в 3,1 рази), стимулює функціональну активність слинних залоз (збільшення салівації на 13 %). На підставі мікробіологічних та біохімічних досліджень встановлено, що механізм лікувально-профілактичної ефективн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ