Обгрунтування цитологічних критеріїв для гігієнічної оцінки ультрависокочастотних електромагнітних випромінювань - Автореферат

Разом з тим механізм біологічної дії радіохвиль, у тому числі ДМХ, ще не визначено, і питання методології їх біологогігієнічної оцінки є суперечливими, що зумовлюється у значній мірі принципово різними точками зору фахівців на критерії електромагнітної безпеки. Для виробничих умов застосовують (Росія) концепцію порогів шкідливої дії випромінювань (Б.М.Савін, 1986; Ю.П.Пальцев, 1999), і критерієм безпеки прийнято функціональні (не патологічні) зміни в організмі під впливом ЕМП низької інтенсивності. Враховуючи, що клітини є елементарними фізіологічними одиницями життя, будови, функціонування та відновлення організму, а також метаболічною, енергетичною і генетичною основою живих організмів (Ю.С.Ченцов, 1995; В.М. Клітинні популяції системи крові мають вирішальне значення для оцінки дії радіохвиль на цілісний організм, оскільки неспецифічні реакції імунокомпетентних і гемопоетичних клітин перебувають під безпосереднім контролем нейроендокринної регуляції (Р. Згідно з даними S.Baranski, P.Czerski (1976), Е.М.Михайловської (1994, 1998) і наших досліджень висунуто припущення, що гемопоетичні, імунокомпетентні, стромальні та інші клітини, які мають вирішальне значення у формуванні захисних реакцій організму (П.В.Сімонов, 1962, Г.Сельє, 1972, Л.Х.Гаркаві і ін.,1979, П.Д.Горизонтов і ін.,1983, П.В.Литвицький,1997), слід вважати адекватними тестсистемами для оцінки ступеня небезпечності УВЧВИПРОМІНЮВАНЬ у комплексі з іншими методиками, прийнятими в гігієнічних дослідженнях.Оскільки в онтогенезі можуть існувати періоди підвищеної чутливості організму до ЕМП, вивчали вікові особливості реагування клітин системи крові на щурах, які перебували у фазах прогресивного (34 тижні), стабільного (78 міс) та регресивного (1720 міс) росту (термінологія В.І.Махінько і В.М.Нікітіна, 1975). Основними ознаками розвитку адаптивних процесів під впливом ДМХ вважали зниження поліморфності клітин та інтенсивності лейкоцитарних реакцій після 710 експозицій, а також фазність морфофункціональних змін кісткового мозку і крові у динаміці тривалого опромінення. Більш високі рівні чинника, згідно з нашими спостереженнями, підвищують кооперацію лімфоцитів і макрофагів, посилюють перерозподіл нейтрофілів і лімфоцитів між кровю та кістковим мозком, активізують процеси регенерації їх попередників у кістковому мозку, селезінці, тимусі. При інтенсивності УВЧОПРОМІНЕННЯ 0,5 МВТ/см2 визначено динаміку й закономірності імуноцитоморфологічних порушень: зниження вмісту в кістковому мозку нейтрофільних гранулоцитів, посилення міграції лімфоцитів у кістковий мозок з виникненням "лімфоїдного піку?, гіперплазія й гіпертрофія мієлоцитів, нейтропенія крові та кісткового мозку, активізація макрофагальної реакції клітин строми, стимуляція гуморальних чинників імунітету, ознаками чого є збільшення вмісту антитілоутворюючих клітин у кістковому мозку і селезінці та Влімфоцитів у крові. Експозиція щурів 12 місяці (10 МВТ/см2) призводить до патологічних змін у кровотворній тканині, тимусі, крові: значне посилення деструкції клітин, цитопенії, проліферативної активності, лейкемоїдних реакцій, порушення диференціації клітин та, за даними А.М.Шеметун (1985) - підвищення цитогенетичних ефектів.Установлено, що показниками шкідливого впливу ДМХ теплового рівня на щурів різного віку є кількісні зміни в популяціях клітин імунної системи, які виникають вже після одноразової дії і найбільш виражені у старих та молодих тварин. В умовах дії ДМХ інтенсивністю 0,05 МВТ/см2 (10 днів) у молодих щурів збільшується, порівняно із статевозрілими, кількість бластних клітин та лімфоцитів у кістковому мозку, що свідчить про стимуляцію процесів регенерації. В умовах одноразової дії ДМХ на статевозрілих щурів виявлено 3 типи цитологічних змін, які залежать від рівня та часу опромінення і характеризують чіткі закономірності мобілізації термінових захисних реакцій організму або виникнення пошкоджень: 1) реактивності з активізацією перерозподілу лейкоцитів; 2) компенсаторних процесів у кістковому мозку 3) пошкодження: цитопенії, посилення деструкції клітин. Основними закономірностями біологічної дії ДМХ упродовж 12 місяців визначено посилення поліморфізму клітин та зрушення процесів їх диференціації і репродукції. Реакції спершу мають неспецифічний характер: при інтенсивності 0,010,05 МВТ/ см2 співвідношення клітин не виходять за межі фізіологічної норми, при ГПЕ 0,5 МВТ/см2 виникає стимуляція регенерації гранулоцитів, еритроцитів і мегакаріоцитів у кістковому мозку та селезінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ