Обгрунтування термінів ортодонтичного переміщення зубів у ділянку видалених за ортодонтичними показаннями - Автореферат

Доведено, що поширеність тісного положення зубів у різних регіонах залежить від їх географії та індустріалізації (Персин Л.С., 1998; Безвушко Е.В., 2000; Джарбує Махмуд, 2000), пагубного впливу негативних чинників навколишнього середовища (Коренев А.Г. с соавт., 2005; Безвушко Е.В., Гутор Т.Г., 2008) та у великих індустріальних містах може досягати 85 % (Безвушко Е.В., Чухрай Н.Л, 2008). Частота видалення зубів за ортодонтичними показаннями коливається від 6,5% до 83% (Сухарев Г.Т., 1981). Обґрунтоване видалення постійних зубів у періодах змінного прикусу запобігає подальшому формуванню тісного положення зубів і патології пародонту (Еловикова Е.Н., 1989; Хорошилкина Ф.Я., Зубкова Л.П., 1991), дозволяє зменшити тривалість користування ортодонтичними апаратами, досягнути виправлення положення зубів, не травмуючи періодонтальні тканини (Хорошилкина Ф.Я. и соавт., 1979; Сунцов В.Г. и соавт., 1999, Galuskan M.K. et al., 1998). Описано багато методів лікування аномалій положення зубів та скупченості, які застосовуються у поєднанні з видаленням зубів за ортодонтичними показаннями. Тому, на нашу думку, питання про початок ортодонтичного лікування у дітей і дорослих, яким за ортодонтичними показаннями видаляли зуби, є актуальним і має як теоретичне, так і практичне значення.При внутрішньо ротовому обстеженні звертали увагу на стан слизової оболонки порожнини рота, глибину присінку порожнини рота, вираженість вуздечок і місце їх прикріплення до альвеолярного відростку, визначали стан твердих тканин зубів, гігієни порожнини рота та тканин пародонту, тип жування та ковтання; форму, положення окремих зубів, наявність для них місця у зубному ряді; форму зубних дуг на обох щелепах; характер перекриття зубів у фронтальній ділянці, величину сагітальної та вертикальної щілин; у бічних ділянках взаємовідношення між зубами та зубними рядами в трьох напрямках. Ортопантомографічне дослідження проводили за допомогою рентгенівського апарату Bluex Pantos 16 (Італія).За ортопантограмами щелеп обстежених хворих визначали наступні параметри: співвідношення коронок зародків постійних зубів з коренями поряд розміщених постійних зубів; аномалію числа зубів (часткову адентію, кількість і розміщення надкомплектних зубів); наявність, кількість і розташування ретинованих зубів;напрямок прорізування зародків постійних зубів і рівень їх розташування у щелепах; співпадіння середньої лінії між центральними верхніми і нижніми різцями; взаємовідносини зубних рядів у вертикальному і мезіо-дистальному напрямках справа та зліва; корпусне зміщення сусідніх зубів або їх нахил, вертикальне переміщення зубів, розміщених на протилежній щелепі; щільність розташування постійних різців і ікол, що прорізались або їх зародків; кути нахилу повздовжніх осей постійних зубів, що прорізались і їх зародків по відношенню до площини, перпендикулярної середині площини обличчя; проміжки між постійними зубами в процесі комплексного лікування;ступінь формування коренів постійних зубів;місце, що займає третій моляр у ретромолярному просторі верхньої щелепи ;кут між повздовжніми осями першого і третього постійних молярів верхньої і нижньої щелеп;симетричність розвитку нижньої та верхньої щелеп. Проведені епідеміологічні обстеження 300 школярів у віці 6-15 років, свідчать про високу розповсюдженість зубощелепних аномалій у всіх вікових періодах: у дітей 6-ти річного віку найбільший відсоток зубощелепних аномалій склали діастеми - 73,3% і аномалії положення зубів - 60,0%, у 9-ти річних дітей найчастіше визначались аномалії положення зубів - 43,3% і скупченість - 26,6%. Відповідно до складеного плану лікування, пацієнтів поділили на дві групи: I група - 50 осіб, яким проводили тільки консервативне (без видалення зубів) ортодонтичне лікування незнімною апаратурою; II група - 58 осіб, яким за ортодонтичними показаннями, проведено видалення зубів і лікуванням незнімними ортодонтичними апаратами. У залежності від термінів фіксації брекетів і застосування додаткової ортодонтичної сили (еластика) пацієнтів ІІ групи поділено на 5 підгруп: 2.1. підгрупа - 10 пацієнтів, яким брекети фіксували у день видалення зубів і застосовували еластик через 28 днів; 2.2. підгрупа - 10 пацієнтів, яким брекети фіксували через 7 днів після видалення зубів і застосовували додаткову ортодонтичну силу (еластик) через 7 днів після фіксації апарату; 2.3. підгрупа - 13 пацієнтів, яким брекети фіксували через 7 днів після видалення зубів і застосовували додаткову ортодонтичну силу (еластик) через 14 днів після фіксації апарату; 2.4. підгрупа - 15 пацієнтів, яким брекети фіксували через 7 днів після видалення зубів і застосовували додаткову ортодонтичну силу (еластик) через 21 день після фіксації апарату; 2.5. підгрупа - 10 пацієнтів, яким брекети фіксували через 7 днів після видалення зубів і застосовували додаткову ортодонтичну силу (еластик) через 28 днів після фіксації апарату;У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове рішення наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності ортодонт

Основний зміст