Обгрунтування нового методу формування антирефлюксного ілеотрансверзоанастомозу після правобічної геміколектомії - Автореферат

В більшості випадків правобічна геміколектомія виконується при пухлинах правих відділів ободової кишки, які в структурі онкологічних захворювань України займають 3-є місце, а щорічний приріст складає близько 4%. Незважаючи на вагомі успіхи і здобутки сучасної колопроктології, до тепер результати лікування хворих, що перенесли правобічну геміколектомію не задовільняють як самих пацієнтів, так і лікарів різних спеціальностей, що контактують з ними. Тому мета і задачі нашої роботи були направлені на розробку, детальне вивчення нового фізіологічно обгрунтованого антирефлюксного ІТА для його подальшого клінічного застосування під час проведення правобічної геміколектомії. Провести аналіз і узагальнення результатів лікування хворих після правобічної геміколектомії за матеріалами клініки як обґрунтування для пошуку і розробки нового ілеотрансверзоанастомозу з надійними антирефлюксними властивостями. Провести порівняльний аналіз клінічної ефективності застосування розробленого методу формування антирефлюксного ілеотрансверзоанастомозу з найбільш поширеними тонкотовстокишковиими сполученнями після правобічної геміколектомії в аспекті медико-соціальної реабілітації хворих.Другий етап наукової роботи включав аналіз віддалених результатів лікування 128 хворих після правобічної геміколектомії, які були розподілені на дві групи: контрольну - 107 хворих з найбільш поширеними ІТА без антирефлюксного спрямування, і дослідну - 21 хворий з антирефлюксним ІТА за новим методом. За більшістю параметрів хворі контрольної і дослідної груп були достовірно близькими, тобто не мали суттєвої різниці, що дозволило нам проводити порівняння отриманих результатів досліджень. Клінічну частину наукової роботи виконували на підставі таких методів дослідження: клінічного спостереження за хворими, рентгенологічного, ендоскопічного дослідження товстого кишечника, морфологічного дослідження біоптатів слизових оболонок ділянки ІТА та прилеглих до нього частин товстої і тонкої кишок, копрологічного дослідження калу, дослідження калу на дисбактеріоз. По завершенні ендоскопічного дослідження усім хворим проводили забір біоптатів слизових оболонок із попередньо визначених місць для подальшого морфологічного дослідження: А - слизова оболонка товстої кишки перед анастомозом, В - кишковий валик, С - слизова оболонка тонкої за анастомозом. Так, скарги на біль виявляли 36,4 ± 4,6 % хворих контрольної групи, метеоризм був у 23,6 ± 4,1 %, відчуття бурчання і переливання в кишечнику у 70,1 ± 4,8 %, діарейні розлади у 59,8 ± 4,7 %, домішки неперетравленої їжі в калі у 26,2 ± 4,2 %, слиз в калі зустрічався у 24,3±4,1 %; тоді ж, як у дослідній - біль в животі і метеоризм відзначили тільки у 4,8 ± 4,7 % (t= 3,03, р<0,001) опитаних; бурчання, переливання в кишечнику і діарейні розлади спостерігали у 19,1 ± 8,6 % (t= 4,15, р<0,001); домішки неперетравленої їжі - у 4,8 ± 4,7 % (t= 3,39, р<0,001).У 36,4 ± 4,6 % хворих після правобічної геміколектомії з ІТА без антирефлюксної спрямованості виникали скарги на біль в животі (t= 4,80, p<0,001), метеоризм - 23,6 ± 4,1 % (t= 3,03, p<0,001), відчуття бурчання і переливання в кишечнику - 70,1 ± 4,8 % (t= 2,42, p<0,001), діарейні розлади - 59,8 ± 4,7 % (t=4,15, p<0,001). За результатами експерименту встановлено, що тварини, прооперовані з формуванням антирефлюксного ІТА за новим методом порівняно із сполученням за Вітебським, мають кращий апетит (73,9 ± 9,2 % проти 15,8 ± 8,4 %; t= 4,7, р<0,001), рідше страждають на діарею (8,7 ± 5,9 % проти 57,9 ± 11,3 %; t= 3,8, р<0,001), рідше втрачають масу тіла (8,7 ± 5,9 % проти 52,7 ± 11,4 %; t=3,4, р<0,001). За результатами клінічних досліджень запропонований метод формування атирефлюксного ІТА порівняно із методами безклапанних сполучень вірогідно більше (t= 4,5; р<0,001) дозволяє хворим зберегти працездатність (80,9± 8,6 % проти 37,4 ± 4,7 %), зменшити кількість візитів до лікарів (4,8 ± 4,7 % проти 39,3 ± 4,7 %; t= 5,2, р<0,001), а також збільшити масу тіла (76,2 ± 9,3 % проти 43,9± 4,8 %; t= 3,1, р<0,001), що сприяло покращенню якості життя в 95,2 ± 4,7 % респондентів у віддаленому післяопераційному періоді (t= 6,11, p<0,001). Згідно з рентгенологічним та ендоскопічним дослідження кишечника в 90,4 ± 6,4 % хворих спостерігали задовільні антирефлюксні властивості нового ІТА (t= 2,89, p<0,001), що сприяло збереженню звичайної структурованості слизових оболонок тонкої і товстої кишки без відчутних запально-дистрофічних змін за результатами морфологічного вивчення їх біоптатів.

Основний зміст роботи