Обгрунтування методів оцінки й прогнозування якості насіння в системі державного та внутрішньогосподарського насіннєвого контролю - Автореферат

Верховною Радою прийнято два важливих закони: “Про охорону прав на сорти рослин” і “Про насіння”, які захищають права селекціонерів, регламентують виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу. Дослідження є складовою частиною тематики інституту по виконанню завдання УААН 04.03 “Вивчити механізм мінливості сортових, посівних та врожайних якостей насіння” (рег. номер 0194 VO 35089 і 04.04) “Опрацювати стандарт на насіння сільськогосподарських культур” (рег. номер 0194 VO 35087), а також госпдоговірна тема з Мінагропромом України “Розробити проект державного стандарту України “Насіння сільськогосподарських культур. опрацювати нові підходи до стандартизації методів відбирання середніх та робочих проб насіння на аналіз, а також до визначення його чистоти, відходу, маси 1000 насінин, схожості, життєздатності і вологості; В результаті частково або повністю приведено у відповідність з міжнародною методикою правила відбирання проб насіння на аналіз, методи визначення його чистоти і відходу, маси 1000 насінин, схожості, життєздатності та вологості. Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні методів оцінки якості насіння, гармонізації їх з міжнародними правилами ISTA, що сприятиме дійовості й ефективності державного та внутрішньогосподарського насіннєвого контролю, а також в рекомендаціях щодо ведення насінництва озимої пшениці на півдні України за екологічним принципом.Якщо за ГОСТ 12036-85 для більшості зернових i зернобобових культур максимальний розмір партії насіння складає 60 т, то за міжнародними правилами ISTA - лише 25 т. Тобто при масі партії насіння до 25 т за ГОСТОМ беруть 15 точкових проб, а за міжнародними правилами - 50 проб. Додамо, що Законом України "Про насіння" [30] теж передбачено інститут інспекторів з насінництва, в обовязки яких входить добір проб насіння для аналізу. Згідно з міжнародними правилами ISTA до насіння відносять yci його структури - навіть незріле, недорозвинуте, дрібне, зморщене, хворе й проросле зерно за умовою, що їх можна чітко ідентифікувати. У наших дослідах маса 1000 насінин також залежала від ступеня підготовленості насіння: на погано очищеному різниця в показниках, визначених за методикою ГОСТ 12041-80 і міжнародними правилами, досить помітна (0,8-5,2 г в ярому ячмені; 6,1-9,5 г - у гороху), а на добре очищеному вона несуттєва (менша за 0,6 г).В результаті проведених досліджень встановлено, що репрезентативність (представництво) проб насіння, відібраних на аналіз за міжнародними правилами ISTA, вища, ніж відібраних за методами ГОСТІВ. Це пояснюється неоднаковими розмірами партій насіння (за ГОСТ 12036-85 вони для багатьох культур у 2-2,4 рази більші, ніж за міжнародними правилами), нормами відбирання робочих проб (за ГОСТ 12037-81 вони у 2-5 разів менші у порівнянні з правилами ISTA), а також організацією відбирання середніх проб насіння (за ГОСТ 12036-85 їх відбирають за участю представників господарств, а за міжнародними правилами - лише незалежні інспектори з насінництва). Від ступеню підготовленості насіння до сівби залежить й маса 1000 насінин, що визначається за методикою ГОСТ 12041-80 і міжнародними правилами: на погано очищеному насінні різниця в показниках досить помітна (0,8-5,2 г - в ярому ячмені, 6,1-9,5 г - у гороху), а на добре очищеному вона несуттєва (менша за 0,6 г). Режим висушування насіння за міжнародними правилами ISTA (температура 130-133°С, експозиція 1-4 години) сприяє повному вилученню з насіння вільної вологи без помітних втрат сухої маси і, таким чином, підвищує точність аналізу.