Обгрунтування лікування глюкокортикоїдного остеопорозу в альвеолярній кістці у хворих на генералізований пародонтит - Автореферат

Генералізований пародонтит займає особливе місце серед стоматологічних захворювань, що повязано з масовістю розповсюдження його серед населення, наявністю клінічних варіантів, що приводять до швидкого руйнування пародонта і впливають на імунологічну реактивність всього організму (Л.А. Існують докази, що генералізований пародонтит поєднується практично зі всіма загальними патологічними станами організму, і кожний автор, вибираючи для дослідження групу пацієнтів із соматичним захворюванням, обовязково знаходить паралелі між частотою поширеності і тяжкістю змін у тканинах пародонта (В.В. Враховуючи зазначене, вивчення патофізіологічних процесів і зокрема, змін стану ремоделювання кісткової тканини, який обумовлює активність остеопоротичного процесу в альвеолярній кістці у хворих на генералізований пародонтит, під впливом глюкокортикоїдної терапії, є особливо актуальним і необхідним. В звязку з цим, особливого значення набувають дослідження, які б дозволили обґрунтувати і розробити диференційований підхід до вибору остеотропної терапії в комбінації з традиційною комплексною терапією генералізованого пародонтиту, направлений на активізацію процесів метаболізму і ремоделювання в кісткових структурах пародонта у хворих на генералізований пародонтит, асоційований глюкокортикоїдним остеопорозом. Розробити діагностичні критерії визначення ступеня активності остеопоротичного процесу в альвеолярній кістці у хворих на генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною бронхіальною астмою.У 34 пацієнтів (32,1%), що перебували під спостереженням, було виявлено I ступінь тяжкості генералізованого пародонтиту; у 39 (36,8%) - II ступінь тяжкості і у 33 (31,1%) - III ступінь тяжкості. З урахуванням характеру базисної терапії основного захворювання хворі на початковому етапі обстеження розподілялися на 2 групи: I групу склали 53 (50%) пацієнти, що одержували інгаляційні глюкокортикоїди в дозі від 800 до 1200 мкг/добу, другу - 53 (50%) хворих, в лікуванні яких використовувалася комбінація інгаляційних кортикостероїдів в дозі від 1200 до 2000 мкг/добу і системних (преднізолон) в дозі від 5 до 30 мг/добу. В результаті виконаних рентгенологічних досліджень встановлено, що у стероїдзалежних хворих бронхіальною астмою індекс активності остеопоротичного процесу в кісткових структурах пародонта різко зростав в порівнянні з його параметрами у хворих на генералізований пародонтит контрольної групи (мал. Найбільш низький рівень кальцитріолу і кальцитоніну був виявлений у хворих на генералізований пародонтит, асоційований бронхіальною астмою, на фоні комбінованого прийому стероїдних препаратів, у меншій мірі відмічено зниження їх параметрів у хворих, які отримували у вигляді патогенетичного лікування основного захворювання інгаляційні кортикостероїдні засоби (табл. Виявлені закономірності порушення процесів кісткового метаболізму у хворих на генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною бронхіальною астмою, служили вагомим аргументом до розподілу пацієнтів на три групи: у першу групу відібрали хворих, у яких діагностовано малоактивний остеопоротичний процес в кісткових структурах пародонта (індекс активності остеопорозу до 6 балів); до другої групи увійшли пацієнти із середньоактивним остеопоротичним процесом (індекс активності остеопорозу від 7 до 13 балів); до III групи - пацієнти з високою активністю остеопоротичного процесу в альвеолярній кістці (індекс активності остеопорозу понад 13 балів).У хворих на генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною бронхіальною астмою, здійснювана патогенетична терапія основного захворювання приводить до змін механізмів кісткового ремоделювання: при використанні інгаляційних глюкокортикоїдних препаратів має місце інтенсифікація процесів резорбції на тлі малозміненого кісткоутворення; при комбінованому прийомі інгаляційних і системних стероїдних засобів значно послаблюється як кістковий синтез, так і збільшується активність резорбції в кісткових структурах альвеолярної кістки. Інтенсивність остеопорозу в альвеолярних структурах пародонта у хворих на генералізований пародонтит на фоні систематичного прийому інгаляційних стероїдних препаратів переважно характеризується малою активністю (індекс активності остеопоротичного процесу до 6 балів), комбінованого прийому системних і інгаляційних - середньою та високою активністю (індекс активності остеопоротичного процесу від 7 балів і вище). Тяжкість клінічного прояву генералізованого пародонтиту у хворих стероїдзалежною бронхіальною астмою обумовлена більшою мірою активністю остеопоротичного процесу в альвеолярній кістці (про що свідчить збільшення індексу остеопорозу у пацієнтів основних груп в порівнянні з контрольною групою), і меншою вираженістю запальної реакції в ясенних тканинах (про що свідчать більш нижчі показники тестів стану тканин пародонта у хворих основних груп в порівнянні з контрольною групою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ