Обгрунтування диференційованих методів ранньої санаторно-курортної реабілітації хворих після холецистектомії - Автореферат

1997, Аксьонова Е.М., Вахрушев Я.М., 1999, Альбужи Т.А., 2001, Петухов В.А., Туркін П.Ю., 2002), оскільки при ЖКХ у патологічний процес закономірно втягуються печінка, підшлункова залоза, шлунок та дванадцятипала кишка, кишечник, що призводить до формування хронічної патології, тяжкість перебігу якої залежить від тривалості існування та частоти загострень ЖКХ (Златкіна А.Р., 1999, Анохіна Г.А., 2001, Галкін В.А., 2003, Дегтярьова І.І., 2004, Lack E.E., 2003). Враховуючи тісні функціональні стосунки між діяльністю органів гепатопанкреатобіліарної та гастродуоденальної систем можна припустити, що вплив курортних чинників насамперед на гастродуоденальну систему буде сприяти підвищенню ефективності лікування у хворих після холецистектомії, які мають вищезазначені патологічні зміни. Розробка диференційованих методів відновлювального лікування з включенням різних методів фізіотерапії на етапі ранньої санаторно-курортної реабілітації хворих, які перенесли холецистектомію, з урахуванням патології гастродуоденальної системи та прихованих порушень вуглеводного обміну задля підвищення ефективності терапії. Встановити характер, частоту та ступінь уражень гастродуоденальної системи і прихованих порушень вуглеводного обміну, а також визначити їх взаємозвязок у хворих після холецистектомії. Вивчити вплив СМС-терапії (епігастральна ділянка) на клінічний перебіг післяопераційного періоду, стан гастродуоденальної та гепатобіліарної систем, підшлункової залози, вуглеводного обміну та деякі імунологічні показники у хворих після холецистектомії.Для диференціальної діагностики результатів ТТГ, межі відмінних станів системи регуляції глюкози крові щодо узагальненого критерію, наведено у наступному вигляді: стан системи регуляції рівня глюкози крові відповідає нормі, якщо значення ? становлять від 0 до 15, до групи підвищеного ризику відносяться хворі, чий показник ТТГ знаходиться у межах від 16 до 25, порушена толерантність до глюкози реєструється у випадках, коли показник ТТГ лежить у межах 25-40, показник ТТГ більш 40 свідчить про діабетичний тип глікемічної кривої. Основним супутнім захворюванням був хронічний панкреатит (94,69±2,11 % хворих), у 13,27±3,19 % пацієнтів ЖКХ була супутня виразкова хвороба шлунку та ДПК у стадії стійкої та нестійкої ремісії, що співпадає з даними Петропавловської Л.В., 1983, Кулікова А.Г., 2000. У частини пацієнтів були виявлені різноманітні порушення функціонального стану гепатобіліарної системи, а саме, підвищення показника тимолового помутніння (45,13±4,68 % хворих), залишкові явища порушення пігментного обміну (15,93±3,44 % пацієнтів), незначна гіпертрансфераземія (17,69±3,58 % обстежених осіб), відхилення з боку ліпідного обміну (42,47±4,65 %) за даними біохімічного дослідження, але на перший план виходили порушення жовчовиділення за даними копрологічного дослідження (77,87±3,90 % хворих). Явища хронічного панкреатиту характеризувалися гіперамілаземією (37,17±4,54 % пацієнтів), УЗ-ознаками (89,38±2,89 % хворих), дефіцитом амілолітичної (50,44±4,70 % хворих) та ліполітичної (94,69±2,11 % осіб) активності секрету підшлункової залози. Поряд з цим, у хворих були виявлені антитіла (АТ) до тканин ПЗ (48,27±9,44 % осіб), печінки (72,41±8,45 % випадків) та шлунку (93,10±4,79 % хворих), що можна розцінити як ознаку розвитку імунопатологічних реакцій, які лежать в основі запального процесу.У хворих в ранній термін (5-14 день) після холецистектомії у 100 % випадків виявляються запальні явища з боку гастродуоденальної системи поряд із розладами її моторно-евакуаторної функції (72,56±4,19 %), що у половині випадків асоційовано з хелікобактеріозом, а в 84,96±3,36 % випадків - із порушенням кислотоутворення у шлунку. Ступень порушень вуглеводного обміну у хворих після холецистектомії прямо корелює (r= 0,716±0,17) із важкістю уражень гастродуоденальної системи. У хворих з вираженим больовим синдромом та явищами астенії, обумовленими патологією гепатобіліарної системи, особливо, пацієнтам, які перенесли деструктивні форми калькульозного холециститу з явищами інтоксикації, при відхиленнях біохімічних показників функціонального стану печінки (гіпербілірубінемія, гіпертрансфераземія, підвищення показника тимолового помутніння, порушення ліпідного обміну) при наявності вираженого дефіциту жовчовиділення треба надавати перевагу ДМХ-терапії на ділянку правого підребіря. Дисертантом здійснено набір фактичного матеріалу, статистична обробка даних, аналіз отриманих результатів. Дисертантом здійснено набір фактичного матеріалу, статистична обробка даних, аналіз отриманих результатів.

Основний зміст роботи