Обґрунтування застосування плацентарних препаратів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтита - Автореферат

Генералізований пародонтит, посідаючи ведуче місце в структурі стоматологічних захворювань, залишається самою загадковою і невирішеною проблемою стоматології. Не дивлячись на значні досягнення у вивченні патогенезу, причини виникнення, діагностики й лікування цього захворювання являються предметом сперечань до сьогодення (А.М. Розвиток мікробіології та імунології, розуміння їх ведучої ролі в розвитку запально-деструктивного процесу в пародонті намітили нові шляхи вивчення конкретних механізмів імунопатогенеза генералізованого пародонтиту і нові підходи до його комплексного лікування (І.С. Підвищити ефективність комплексного лікування пародонтита шляхом застосування плацентарних препаратів - «Амніоцена» і «Біоглобіна». Провести оцінку ефективності застосування вивчених в експерименті препаратів «Амніоцена» і «Біоглобіна» при лікуванні хворих на пародонтит (I, II, III ступеня тяжкості).Хворі на пародонтит у залежності від загальної терапії були поділені на такі групи: I група (контрольна) - хворі на пародонтит (44 особи), яким призначали традиційне комплексне лікування з використанням препарату «Т-активін» підшкірно в дозі 1 мл на добу протягом 10 діб. В залежності від індивідуальної чутливості до «Амніоцену» або «Біоглобіну» були сформовані дві наступні групи: II групу склали хворі на пародонтит (56 осіб), які поряд з традиційними місцевими втручаннями отримували «Біоглобін» в добовій дозі 2 мл внутрімязово протягом 10 діб (спосіб, розроблений нами, патент на винахід 59111А від 15. 08.2003); Результати досліджень показали, що в низькореагуючої лінії мишей С57BL амніоцен у дозі 5,0 мг/кг і біоглобін у дозі 14,0 мг/кг достовірно збільшували кількість АУК (контроль 61,0±7,2, дослід: амниіоцен - 91,0±10,1, біоглобін-108,0±11,1), у мишей лінії СВА збільшували кількість АУК в усіх досліджуваних дозах, що свідчить про можливість впливати на синтез антитіл. У цьому випадку відмічалося поступове відновлення кількості лімфоцитів за реакцією Е-РОК (%) до межі умовної норми (безпосередньо після лікування при I ступені тяжкості пародонтита 54,21±1,0; при II ступені - 54,44±2,8; при III ступені - 52,35±1,8 у порівнянні з 50,8±0,8 при I ступені тяжкості, 40,3±0,8 при II ступені тяжкості, 36,1±1,3 при III ступені тяжкості захворювання до лікування, через 6-10 місяців відповідно 52,3±1,2 при I ступені, 51,32±1,2 при II, 48,8±4,1 при III ступені тяжкості пародонтита; р< 0,05). Під впливом «Амніоцену» до кінця лікування спостерігалося виражене достовірне (р<0,05) зниження рівня імуноглобуліну IGG (г/л) у сироватці периферійної венозної крові до 14,3±0,21 з 18,3±0,4 при I ступені, до 16,4±0,75 з 22,1±0,1 при II ступені, до 15,9±0,81 з 22,3±0,2 при III ступені тяжкості пародонтита; IGM до 1,05±0,43 з 0,9±0,18 при I ступені, до 0,99±0,4 з 0,2±0,3 при II ступені, до 0,99±0,31 з 0,19±0,2 при III ступені тяжкості пародонтита; IGA до 1,9±0,19 з 1,8±0,21 при I ступені, до 1,8±0,3 з 1,2±0,8 при II ступені, до 1,1±0,16 з 1,0±0,2 при III ступені.У дисертації на основі експериментальних і клінічних досліджень проведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, яка полягає в обгрунтуванні імунотропних властивостей плацентарних препаратів - «Амніоцена» і «Біоглобіна», розкритті патогенетичної ролі порушень функції клітинної і гуморальної ланок імунної системи у хворих на хронічний генералізований пародонтит, а також у виявленні позитивного лікувального ефекта плацентарних препаратів на імунний захист і усування або (послаблення) клінічних проявів захворювання. На підставі проведеного експериментального дослідження доведено, що «Амніоцен» у більшій мірі ніж «Біоглобін» у терапевтичних дозах має здатність діяти на клітинну та гуморальну ланку імунної системи (активує клітини макрофагальної фагоцитарної системи і Т-лімфоцити, а також стимулює продукцію антитіл). У хворих на хронічний генералізований пародонтит відбувається значне зниження рівня імунологічної реактивності організму - спостерігається пригнічення клітинної ланки імунітету. Розроблені та впроваджені в клініку способи комплексного лікування генералізованого пародонтиту плацентарними препаратами «Амніоценом» і «Біоглобіном», що дало можливість досягти клініко-рентгенологічної стабілізації стану тканин пародонта у 83,9% хворих і обгрунтувати необхідність включення до комплексного лікування хронічного генералізованого пародонтита плацентарних препаратів, у залежності від ступеня тяжкості та чутливості до препаратів.

Основний зміст роботи