Обґрунтування застосування нових антисептичних засобів для профілактики та лікування альвеоліту - Автореферат

В літературі приводиться достатньо даних, які свідчать про ефективність раціональної гігієни порожнини рота для профілактики розвитку запальних ускладнень після операції видалення зуба (Улитовский С.Б., 2000, 2002; Reynolds N.J., 1998; Zimons J.O., 2008). Встановлено, що догляд за порожниною рота з використанням засобів гігієни спрямованої лікувально-профілактичної дії сприяє якнайшвидшому загоєнню ран та запобігає агресії патогенної мікрофлори, що саме по собі сприяє більш інтенсивному й сприятливому перебігу репаративних процесів (Reynolds N.J., 1998; Baffo F.G., 2007). Літературні дані свідчать, що незалежно від того, з якої причини проводиться видалення зуба, до й після операції необхідно провести ретельну гігієну порожнини рота, причому з використанням антисептичних полоскань (Улитовский С.Б., 2000, 2002; Косенко К.Н, Терешина Т.П., 2003). Однак, це лише загальні положення й дотепер не існує конкретних рекомендацій з гігієнічного догляду за порожниною рота після операції видалення зуба й спеціально призначених для цих цілей гігієнічних і антисептичних засобів. Дослідити рівень гігієни, стан мікробіоценозу і місцевого імунітету порожнини рота й визначити їх роль у розвитку ускладнень запального характеру, що виникають після операції видалення зуба.Дослідження проводилися на білих щурах, введених в експеримент у віці 30 ± 1 день, що отримували повноцінний раціон віварію. Основні показники, що реєструвалися: скарги хворих (біль) та обєктивне дослідження стану лунки вилученого зуба (кровотеча, гіперемія, набряк, грануляції); показники інтенсивності запалення - проба Шиллера-Писарєва (Новик И.А., 1967) та гігієнічного стану порожнини рота - індекси Гріна-Вермільона та Федорова-Володкіної; морфологія ротових змивів - вміст лейкоцитів та епітеліальних клітин за методом Ясиновського (1931) в модифікації О.І. За віком: 18-20 років - найбільше вилучено 6-х зубів (66,8 % у жінок та 68,7 % у чоловіків); 21-25 років - 8-х зубів (29,5 % у жінок та 63,6 % у чоловіків); 26-35 років - 8-х зубів (ледве більше 30 % у жінок і чоловіків); 36-48 років - 7-х зубів (24 % у жінок, 20,7 % у чоловіків). У цих дослідженнях прийняли участь 49 пацієнтів, яким по показанням була проведена операція видалення зуба та в післяопераційний період була призначена звичайна схема догляду за порожниною рота. У 39 осіб 1-ої серії досліджень динаміка зміни клінічних та мікробіологічних показників лунки після видалення 3-го моляра під впливом застосування антисептичного полоскання "Натурсепт" (3-я група) у порівняльному аспекті з особами зі звичайним післяопераційним режимом (1-а група) і тими, що застосовували 0,05 % хлоргексидин (2-а група), була наступна: на 7-у добу після видалення ознаки запалення лунки зуба в пацієнтів 1-ї групи спостерігалися у 20,68 % випадків, в пацієнтів 2-ї групи - в 7,69 % випадків та в 3,7 % осіб 3-ї групи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення проведених клініко-лабораторних і експериментальних досліджень та нове рішення актуального наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні застосування нових антисептичних засобів у комплексі гігієнічних заходів в післяопераційний період, зокрема для профілактики й лікування ускладнень після операції видалення зуба. Встановлено, що в осіб з альвеолітом гігієнічний стан порожнини рота гірше, ніж у пацієнтів, в яких післяопераційний період протікав без ускладнень (гігієнічний індекс Грін-Вермільона 2,44 ± 0,22 бали проти 1,85 ± 0,19 балів - в осіб без альволіту), що сприяє росту патогенної мікрофлори та ініціює запальний процес в області вилученого зуба. Експериментальні дослідження в щурів показали, що фітополоскання справляє виражену протизапальну дію (знижує набрякову стадію запалення в 1,2 рази та прискорює епітелізацію в 3,5 рази), не чинить подразнюючу дію на слизову оболонку порожнини рота, нешкідливе для організму при тривалому застосуванні. Застосування полоскання для рота "Натурсепт" у комплексі гігієнічних заходів у післяопераційний період після видалення 3-го моляра в 4 і 2 рази зменшує частоту розвитку альвеоліту (при порівнянні з особами, що не застосовували спеціальний режим догляду за порожниною рота, і, що застосовували для полоскання рота хлоргексидин, відповідно), інших зубів - в 3 рази (при порівнянні зі звичайним режимом догляду за порожниною рота). Фітополоскання "Натурсепт" знижує темпи росту умовно-патогенної мікрофлори в лунці вилученого зуба на 20 % (при звичайному режимі догляду за порожниною рота ріст мікрофлори збільшується) та, у той же час, істотно не змінює сформований мікробний баланс ротової порожнини, але при цьому стимулює фактори неспецифічного та імунного захисту порожнини рота, про що свідчить зростання вмісту лізоциму та S IGA в ротовій рідині.

Основний зміст