Обґрунтування застосування лікарських композицій на основі нанорозмірного кремнезему в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту - Автореферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» КУТЕЛЬМАХ Олег Ігорович УДК 616.311.2: (66.081 616-018.031.81) ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ КОМПОЗИЦІЙ НА ОСНОВІ НАНОРОЗМІРНОГО КРЕМНЕЗЕМУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ 14.01.22 - стоматологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Одеса - 2008 Дисертацією є рукопис. Генералізований пародонтит (ГП) є найпоширенішим серед захворювань пародонту, і його лікування завдає значні труднощі у зв’язку із багатьма можливими етіопатогенетичними місцевими і загальними ендогенними та екзогенними факторами, що обумовлюють різні клінічні прояви та перебіг захворювання (Косенко К.М., 1994; Білоклицька Г.Ф., 1996; Вишняк Г.Н., 1999; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Мащенко И.С., 2003; Григорьян А.С., Фролова О.А., 2006; Мельничук Г.М. із співавт., 2006; Van Dyke T., Sheilesh D., 2005). На даний час запропоновано велику кількість різних медикаментозних засобів, методів консервативного й хірургічного лікування ГП, однак не завжди вдається досягти тривалої стабілізації патологічного процесу в пародонті. В останні роки набули широкого використання у клінічній практиці препарати-сорбенти на основі синтетичного дисперсного оксиду кремнію, зокрема лікарський препарат, розроблений в Інституті хімії поверхні НАН України та опрацьований для медичної практики у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова - Полісорб, який більш відомим став під назвою Силлард - П (Чуйко А.А., 1993; Луцюк Н.Б., Миронюк И.Ф., 2000). У 2001 році дослідники з Інституту хімії поверхні НАНУ розробили на основі високодисперсного кремнезему (ВДК) новий біокорегуючий сорбент - силікс, здатний швидко звязувати і виводити з організму токсичні речовини ендо- та екзогенного походження, патогенні мікроорганізми і віруси. Доведена ефективність силіксу в хірургії при місцевому застосуванні у вигляді аплікацій для лікування гнійно-запальних процесів (Чуйко А.А., 2003). Дисертацію виконано відповідно до плану НДР Державної установи „Інститут стоматології АМН України”, м. Одеса: „Оптимізувати методи професійної гігієни порожнини рота в осіб із захворюваннями пародонта (шифр АМН 057.05, № ДР 0105U0000916). Розробити та дослідити в експерименті на тваринах рецептури лікарських композицій на основі силіксу для місцевого лікування запальних уражень тканин порожнини рота та оцінити спектр місцевої та загальної токсичності засобів аплікаційної терапії. 2. Дослідити в експерименті на моделі пародонтиту в щурів ефективність застосування лікарських композицій на основі ВДК, провести порівняльну оцінку пародонтопротекторних ефектів силіксу, фітосиларду (ехінацеї, імобілізованої на силіксі) та фітосиларду-Н (комбінації фітосиларду з німесулідом). 3. Предмет дослідження - розробка рецептури, обгрунтування та оцінка ефективності застосування лікарських композицій на основі силіксу в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит. Методи дослідження: Експериментальні на білих щурах (моделювання патології, гематологічні, біохімічні, патоморфологічні, морфометричні методи) - для доклінічного вивчення лікувально-профілактичної дії препаратів силіксу; клінічні - обстеження хворих з використанням індексної оцінки стану тканин пародонту; рентгенологічні; лабораторні: біохімічні - для характеристики метаболічних порушень в тканинах пародонту й оцінки ефективності проведеної терапії, імунологічні - для оцінки стану цитокінової регуляції в тканинах пародонту хворих; функціональні - визначення швидкості слиновиділення, ступеню еміграціїї лейкоцитів у порожнину рота; статистичні. Встановлено, що фітосилард-Н при місцевому застосуванні в хворих на генералізований пародонтит виявляє протизапальний ефект, знижує рівень перекисного окислення ліпідів і загальну протеолітичну активність у ротовій рідині, сприяє стабілізації мембранних структур клітин, нормалізує цитокінову регуляцію в тканинах пародонту, що дозволяє підвищити ефективність і скоротити строки лікування захворювання, подовжити термін стабілізації дистрофічно-запального процесу в пародонті. Клініко-лабораторне обстеження й лікування здійснено у 69 хворих на генералізований пародонтит (ГП) із хронічним та загостреним перебігом різного ступеню, віком від 22 до 63 років, з тривалістю захворювання від 2 до 10 років, без соматичної патології. Усі тварини були поділені на 4 групи: 1 - контрольна - модель запалення без лікування (9 щурів); у 2 групі - після моделювання запалення в якості лікувального засобу використовували 20% суспензію силіксу (9 тварин); у тварин груп 3 і 4 (відповідно 6 і 9 щурів) для лікування запалення застосовано комплексний імобілізований засіб з умовною назвою - фітосилард (склад: силікс - 90,7%, ехінацея - 9,3%) у двох різних концентраціях: 20% суспензію та 40% пастоподібну форму. Обробку цифрових даних проводили варіаційно-статистичними методами аналізу на персональному компютері IBM PC в SPSS SigmaStat 3.0 і StatSoft Statistica 6.0